БЕЗ ПРИТУЛКУ: як допомагають бездомним тваринам у Слов’янську

ВІДЕО

Деякі їх підгодовують. Деякі про них дбають. Але більшість людей їх просто ігнорує. Мова йде про безпритульних тварин, безконтрольна чисельність яких є давньою проблемою для України. Виключенням не став і Слов'янськ. Питання регуляції чисельності собак-безхатьків є одним із найактуальнішим для міста. Про опіку, відповідальність, досвід господарів собак з притулку та щодо самого його будівництва.

КП як основний притулок для тварин

На території комунального підприємства, яке відповідає за утилізацію сміття. знаходиться так званий карантинний майданчик. Саме тут волонтери з громадської організації “Дай шанс” опікуються близько 150 безпритульними собаками. Допомогати безпритульним тваринам волонтери почали близько 6 років тому.

«Мы выживаем за счет благотворительных взносов на нашу карту. Это полностью питание и лечение. Единственное, что несколько лет подряд власти выделяли некоторую сумму на стерилизацию животных. Остальное все на карантинной площадке за счет взносов», – розповіла співзасновниця громадської організації “Дай Шанс” Олена Бойко.

За словами Олени наразі в організації постійно працюють 8 волонтерів, які позмінно приїздять до тварин. Прибирають, годують та вигулюють. Проте без постійної підтримки влади волонтери не в змозі вирішити цю проблему міста самотужки. Адже організація існує завдяки благодійним внескам від небайдужих громадян.

«В идеале мы хотели бы, что это был какой-то стеризационный пункт. Чтобы здесь могли стериализоваться и хозяйские животные по скидки, бездомные животные бесплатно. То, что выделяется 100-200 тысяч гривен в год – это очень мало. А животных много, и ситуация соотвественно не решается», – відмітила волонтерка.

Собака з притулку

Деякі громадяни обирають собак із притулку. Про свій особистий досвід розповіли дві місцеві жительки.

Марина Хохлова працює у відділі освіти Слов’янської міської ради. Заводити собаку спочатку в її планах не було. Проте одного разу вона побачила фото Торі у соцмережі Фейсбук. Їй здалося, що цю собаку навряд чи хтось прихистить. І вирішила забрати її до себе додому.

«Изначально видно, что она ориентирована на человека. Хотя в любом случае – это взрослая собака, которая жила на улице. И она некторое время привыкала. Я не могу сказать, что она сразу вписалась. У нас были поначалу проблему, к примеру, она писалась», – каже Марина.

Окрім собаки з притулку, сім’я Марини має також двох котів. Господиня собаки підкреслює, що це – велика відповідальність. Та зазначає, що до процесу соціалізації тварини треба поставитись з розумінням. Близько п’яти місяців зайняв період адаптації Торі.

«Если есть желание иметь собаку, то лучше взять ту, которой некому помочь. Что если не ты, то она останется на улице. Ведь воспитать можно любую собаку», – підкреслила держслужниця.

Минулого літа волонтери з громадської організації “Дай шанс” допомогли Юлії знайти дім для 8 цуценят з району Славкурорта. Тоді вона запропонувала організації власну допомогу та стала волонтеркою. Згодом Юля взяла під особисту опіку цуценя з вадами зору.

«Любое животное все равно делает как-то добрее человека. И ты понимаешь эту ответственность. Ведь это животное не сможет себя самостоятельно прокормить или защитить на улице», – відмітила Юлія П’ятирубльова.

Волонтерка розповідає, що поява собаки з притулку із вадами зору фактично не змінила її звичний спосіб життя. Хіба що тепер потрібно раніше вставати, тому що собака на прогулянці краще адаптується в тиші. Спочатку Душечка врізалась в усі речі, але вже на другий день звикла до обстановки вдома.

Створення притулку на думку Юлі є необхідністю, проте це дуже важко реалізувати. Адже за її словами за шість років існування організації “Дай шанс” силами волонтерів дійсно вдалось врегулювати деяку кількість безпритульних тварин. Юля сподівається, що притулок таки побудують.

«Конечно мы хотели бы иметь отдельную территорию», – резюмувала волонтерка громадської організації «Дай шанс».

Щодо будівництва притулку для бездомних тварин

Згідно інформації управління житлово-комунального господарства Слов’янської міськради, у місті не проводились заходи з обліку безпритульних тварин. Однак в перспективі в місті планується створення притулку для безпритульних тварин. У червні цього року депутати міської ради підтримали петицію щодо створення стерилізаційного центру для тварин в місті Слов’янську.

Як зазначила начальниця відділу благоустрою управління ЖКХ Олена Осетрова спочатку з боку влади було запропоновано земельну ділянку по вулиці Карпінського, що в районі Машмету. Створити стерилізаційний пункт планували за обласні кошти, тому що для міського бюджету це було б навантаженням. Проте дійти одностайної згоди владі та зооволотерам у цьому питанні ще не вдалось.

«Перша пропозиція була створити пункт на території комунального підприємства. Друга – в районі Славкурорту, де у нас орендують ландшафтний парк та створити там відповідний підрозділ. Поки що конкретного рішення немає», – розповіла очільниця відділу благоустрою.

За паспортом міської бюджетної програми міського управління ЖКХ в 2020 році на забезпечення сприятливих умов співіснування людей та тварин було закладено 300 тисяч гривень. 199 тис грн з яких вже витратили на відлов та стерилізацію 125 собак. 

Залишок бюджетних коштів у розмірі 101 тисячі гривень раніше планувалося витратити на встановлення та благоустрій території стерилізаційного пункту. Але нещодавно міський голова Слов'янська Вадим Лях на своїй сторінці у Фейсбук написав, що ці кошти підуть на стерилізацію безпритульних собак.

Про досвід інших міст України

Щодо досвіду інших міст України. Так в жовтні минулого року в місті З дол бунові, населення якого в чотири рази менше ніж в Слов'янську, стартувало будівництво притулку для тварин. Ініціатором проєкту виступили зооволонтери. Місцеві депутати виділили земельну ділянку і 150 тисяч гривень на проєктно-кошторисну документацію та облаштування огорожі. Частково будівельний матеріал допомогла придбати волонтерка з Німеччини. Побудувати притулок при належному фінансуванні планують за декілька років.

Ветеринар Віктор Воротніков, який вже три роки офіційно співпрацює з міською владою Слов'янська та волонтерами вважає, що притулки потрібно створювати регіональні, які б охоплювали одразу декілька міст. Також, що будувати притулки варто максимально в природних умовах для тварин. А діючу державну програму щодо тварин вважає ефективною, проте підкреслює, що вона остаточно не вирішує проблему з безпритульними тваринами.

«Будівництво притулку для місцевого бюджету – це тяжко. Потрібно об’єднувати міста. До прикладу Слов’янськ, Краматорськ, Бахмут та створити регіональний притулок. Десь на території лісу», – резюмував ветеринар.

Щодо небезпечності безпритульних собак для людей. За інформацією міської філії Донецького лабораторного центру МОЗ України та місцевих лікувальних закладів щодо укусів тваринами звернулося в поточному році 272 людини. І це лише офіційні випадки.

Тож як буде розвиватись ситуація далі – покаже лише час. Проте, як впевнена Марина Хохлова якщо люди будуть охочіше брати собак з притулку, то у виграші будуть і люди, і тварини.

«Это же классно, когда на улице нет бездомных животных. Все будут в выигрыше. Ведь большая часть людей могут себе помочь, а животные – нет», – підсумувала Марина.

Юлія Винник.

Матеріал створено при підтримці організації «Інтерньюз-Україна»