Бахмут тримається, назрівають серйозні зміни в повітряній війні - головні події на фронті за тиждень

Впродовж останнього тижня бойові дії продовжують концентруватися навколо Бахмута. Водночас назрівають серйозні зміни в повітряній війні через появу на полі бою керованих авіабомб. А в глибокому тилу Росії ситуація все більше виходить з-під контролю Кремля.

Kyiv Security Forum аналізують головні події на фронті за тиждень, що минає.

Триває глобальна дискусія про те, чи варто Україні надалі утримувати Бахмут.

Російський наступ в районі Бахмута й Авдіївки практично зупинився. Це визнають в Москві й за кордоном. Україна втрачає невеликі ділянки фронту, але захоплює інші поблизу, що є нормальним для такого типу оборони.

Ключовим аспектом Битви за Бахмут став військово-політичний (іншими словами, «стратегічні комунікації»). Обидві сторони зіткнулися з інтенсивною дискусією про правильність тактики.

У Росії говорять про те, чи зірветься їхній наступ остаточно, попри величезні людські втрати, і чи витримають вони український контрнаступ. Керівник ПВК Вагнера Євгєній Пригожин в контексті міжусобиці з російським Міноборони публічно залякує росіян втратою Донбасу й Криму. Нарощує тривожну риторику й мережа агента ФСБ Гіркіна-Стрєлкова. Все це, попри цензуру на телебаченні, дискредитує продовження мобілізації в Росії.

Україна продемонструвала якісні зміни в обороні Донбасу (насамперед активніше використання бронетехніки). Однак триває глобальна дискусія про те, чи варто надалі утримувати Бахмут. Президент Зеленський змушений був коментувати це особисто і дав зрозуміти, що політичні міркування важливі в рішеннях Ставки щодо оборони міста

Глибокі неоднозначні зміни у використанні авіації через появу у сторін принципово нової зброї: керованих авіабомб

Найважливіший тренд: істотні зміни у використанні сторонами тактичної авіації (винищувачів).

Україна отримала від НАТО кілька винищувачів МіГ-29 радянського виробництва. Це — успіх: «неможливе» в стосунках із «Рамштайнським клубом» вкотре стало реальністю. Росія й надалі кратно переважає за кількістю і якістю винищувачів, однак не може домінувати в небі через потужну українську ППО та внутрішні проблеми.

Ключовими у сучасній повітряній війні є не літаки (платформи), а зброя (бомби, ракети тощо), яка з них запускається. Тут Україна завжди критично поступалася ворогу. Але характер використовуваної сторонами зброї змінюється просто зараз.

І Україна, і Росія почали використовувати так звані «планерувальні» (або «кориговані») авіабомби без двигуна, але з системою керування. Вони скидаються з винищувачів за 10−50 км від цілі. Це компромісна технологія між дорогими керованими авіаракетами й некерованою зброє (з максимальною дальністю 3−4 км).

У Повітряних Силах України з’явилися в невеликій кількості американські бомби JDAM-ER. Росія почала масово застосовувати УПАБ-1500 та УПАБ-500: маловипробувані російські аналоги JDAM.

Росія не може захистити свій глибокий тил, а відтак і режим Путіна

Вбивство російського пропагандиста «Владлєна Татарского» (Максима Фоміна) в Москві та спалах партизанської війни в Інгушетії (загинули щонайменше троє російських силовиків) додатково підривають становище в Росії.

З одного боку, руйнується довіра до внутрішньої безпеки. А це головний чинник існування режиму Путіна.

Знищений Татарскій-Фомін був відомою фігурою серед «Z-патріотів» — субкультури, яка стала єдиною політичною опорою режиму, впливає на його ідеологію та пропаганду.

З іншого боку, Кремль знову не зміг захистити свій глибокий тил в умовах масової мобілізації для фронту в Україні.

Учергове постає питання про розпорошеність російських сил — які треба додатково «відривати» від Донбасу й Херсонщини для захисту Москви й Кавказу, масових репресій проти «лібералів»