Следующий (не)проходной? Как Садовый конкурирует с Гриценко

Ще півроку тому лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко відчайдушно сподівався, що йому вдасться вмовити всю демократичну опозицію об’єднатися до президентських виборів.

Результати соціологічних опитувань лише додавали йому наснаги – Гриценко вважав, що саме він має стати єдиним кандидатом, адже всі інші демократи відставали від його рейтингів.

Тоді лідер "Громадянської позиції" завзято вів переговори з усіма можливими союзниками.

Гриценко зустрічався з представниками партій "Народний контроль" (керівник Дмитро Добродомов), "Рух нових сил" (лідери – Юрій Дерев’янко та Давід Сакварелідзе), "Хвиля" (очолює Віктор Чумак), "Європейська партія" (лідер – Микола Катеринчук), "Альтернатива" (очолює Єгор Фірсов), "ДемАльянс" (співголова – Василь Гацько).

Хтось із них приєднався до його команди, хтось висунув свої умови і серйозно роздумував, однак це був лише перший невеликий крок уперед.

Але для серйозної кампанії та врешті можливої перемоги Анатолію Степановичу потрібна не так підтримка цієї групи людей, а саме допомога мера Львова Андрія Садового.

В одного Садового більше ресурсів, аніж у всіх вищезазначених разом узятих. У нього є власна фракція в парламенті, більш-менш розвинена партія зі структурами по всіх регіонах, у нього є медіаресурс – холдинг "Люкс", куди входять 24 канал, сайти 24tv.ua та Zaxid.net, радіо "Люкс ФМ". Врешті-решт, він контролює Львів.

В оточенні Гриценка запевняють, що він був готовий на будь-які умови, тільки щоб мер Львова встав з ним в один ряд і допоміг перемозі лідера "Громадянської позиції" на президентських перегонах.

Але Садовий зробив набагато хитріше.

Своєю зовнішньою рекламою мер Львова почав тролити Гриценка і тепер не проти, щоб лідер "Громадянської позиції" підтримав уже його на виборах президента.

"Українська правда" розбиралася в тонкощах політичної шахівниці та з’ясовувала, як насправді команди Гриценка та Садового готуються до президентських виборів.

 Чесних більше?

Анатолій Гриценко шукав посилення своєї команди, щоб отримати козирі для діалогу з іншими політичними гравцями. Ще в травні разом з лідером партії "Народний контроль" Дмитром Добродомовим він створив платформу "Народна довіра", яка мала на меті об’єднати демократичні сили до початку президентської кампанії.

Гриценко разом з Добродомовим їздили по Західній Україні, інтенсивно зустрічалися з виборцями. Однак, крім поїздок, ця платформа більше ні до чого і не згодилася.

Пізніше лідер "Громадянської позиції" почав вести розмови з колишнім міністром фінансів Олександром Данилюком про його залучення до команди. Вони кілька разів зустрілися, але до чогось конкретного так і не домовилися. Міністр не побачив для себе перспективи в такому союзі.

І як вишня на торті – допомагати Гриценку мав колишній секретар президента Віктора Ющенка, нардеп Віктор Балога.

У вересні він виконував роль керівника виборчого штабу, збирав регіональні партійні організації, вів переговори з місцевими елітами та входив у ситуативну кімнату Гриценка.

У цій роботі Балога бачив для себе можливість повернення впливу на порядок денний не лише для Закарпаття, звідки він родом, а для всієї України. Тож для досягнення цілей нардеп бачив себе людиною, яка зможе посадити за один стіл переговорів Садового, Гриценка і навіть Вакарчука та про все домовитися.

"Я був би радий, щоб Садовий, Вакарчук, Гриценко стали єдиною командою і визначилися для себе, хто з них президент, хто – прем'єр, хто – спікер… Разом – це точно успіх. Окремо – це просто трата часу і коштів", – говорив в інтерв’ю УП колишній голова канцелярії Ющенка.

Але після заяви Садового про бажання піти на президентські вибори плани й сподівання розсипалися.

За словами джерел УП, Балога перестав з’являтися в офісі Гриценка та не комунікує з його командою.

За словами джерел у штабі лідера "Громадянської позиції", його відсторонення було рішенням самого кандидата в президенти, мовляв, через суперечливе минуле Балогу не сприймала партія.

Ще дивніша історія з Добродомовим. Він відколовся від Гриценка ще на початку осені, а тепер взагалі заявив, що самостійно йде в президенти.

Тож через турбулентність виборчий загін Гриценка зазнав деяких змін.

З середини жовтня виконувачем обов’язків керівника штабу призначено екс-нардепа Олега Канівця.

Колись Канівець був головою фракції "Наша Україна" Львівської обласної ради, згодом очолював фракцію "Батьківщина". У 2012 році виграв вибори до Верховної Ради на мажоритарному окрузі у Львівській області і того ж року став членом партії Гриценка.

Наразі Канівець намагається структурувати роботу по регіонах, адже з листопада починається перший етап зовнішньої реклами по всій країні.

Борди Гриценка будуть виконані в синьо-жовтих тонах зі слоганом: "Чесних більше".

Як ми писали раніше, технолог виборчої кампанії лідера "Громадянської позиції" Віктор Котигоренко робитиме акцент на чесності та безкомпромісності свого клієнта.

 Наступний пішов

Хоч у Садового не найкращі позиції в соціологічних дослідженнях, але своїм системним підходом до кампанії він показово тролить Анатолія Степановича.

Буквально за тиждень після заяви мера Львова його підтримала партія "ДемАльянс".

Для Садового підтримка цієї маленької партії вигідна через непоганий осередок у Києві, який зможе замінити київську команду, що у вересні покинула "Самопоміч". На місцевих виборах "ДемАльянс" набрав 4,57% підтримки в столиці. Нині загальнонаціональний рівень підтримки партії коливається в межах лише 0,1%.

Рішення про співпрацю з Садовим усередині "ДемАльянсу" приймали досить дивно – шляхом голосування в онлайн-чаті політради, у якому деякі її члени відмовилися брати участь без нормального обговорення.

За словами джерел, з представниками "Самопомочі" вів переговори співголова "ДемАльянсу" Василь Гацько, але про такий діалог не знала навіть частина політради партії. Повідомленням про голосування в чаті фактично поставило половину членів перед доконаним фактом, що, м’яко кажучи, протирічить проголошеному принципу горизонтальної влади в партії.

Вибір Василя Гацька і Ко став своєрідним ударом для Гриценка, адже він очікував, що вони стануть частиною його команди. Цьому є пояснення, тому що в 2014 році Гацько вже балотувався до Верховної Ради за списком "Громадянської позиції" та навіть входив у його першу п’ятірку.

Паралельно Садовий запустив рекламну кампанію з написом "Наступний", яка схожа на насмішку над слоганом лідера "Громадянської позиції" на виборах 2010 року: "Перший непрохідний". Мимоволі це асоціюється як продовження старого меседжу – "Наступний непрохідний", хоча, напевно, Садовий не хотів такого ефекту.

Мер Львова встиг сформувати повноцінний виборчий штаб за доволі короткий термін.

Підготовка Садового до виборів відбувається у двох форматах: виборчі наради, які скликає сам кандидат, та технічний штаб, який очолює його давній соратник та нардеп від "Самопомочі" Олег Лаврик.

Технологом кампанії є радник львівського голови з інформаційних питань Остап Процик. Він працював із Садовим більше десяти років і курував медійний напрямок парламентської кампанії "Самопомочі" в 2014 році.

На виборчі наради Садовий запрошує, крім Лаврика з Проциком, іншого старого товариша, голову фракції "Самопоміч" Олега Березюка, нардепів "Самопомочі" Оксану Сироїд, Романа Семенуху, Єгора Соболєва.

Час від часу до обговорення долучають інших депутатів фракції та різних непублічних експертів.

Джерела в штабі описують ці зібрання як типове засідання парламентської фракції, коли кожен висловлює свої ідеї, а потім тривають довгі дискусії.

На нарадах обговорюють стратегію й тактику кампанії, пропонують меседжі, образи кандидата.

Після цього мер Львова самостійно затверджує кроки підготовки до виборів.

Як зізнаються джерела УП в штабі Садового, зараз у них серйозна проблема з амплуа претендента, адже його образ до цих пір не затвердили.

Тож Садовий і надалі поводиться не як кандидат у президенти всієї країни, а просто як мер Львова, котрий їздить по країні, читає лекції і зустрічається з людьми.

Є ще технічний штаб, який займається суто організаційним напрямком і складається приблизно з десяти спрямувань: блок медіа, блок агітації, захист результатів, блок навчання агітаторів та членів комісії, фінансовий та юридичний блоки, довірені й уповноважені особи тощо.

Туди входять згадані Лаврик, Березюк, Сироїд, а також нардепи Роман Семенуха, Любомир Зубач, Тарас Пастух та члени політради партії "Самопоміч" Роман Кізима й Ольга Бабій.

Перед цими командами стоять два великі завдання.

Перше: довести, що Садовий – не технічний кандидат; друге: перед початком офіційного старту кампанії максимально підвищити його рівень підтримки, не лише на Західній Україні, але й по всіх регіонах.

для людини, яка не може вистрибнути з образу міського голови, – це неймовірно складно.

* * *

За великим рахунком, висунення Садового в президенти – це лише підняття ставок у складній політичній грі. Тепер Андрій Іванович може говорити з Гриценком на рівних, а не як політик зі Львова з кандидатом у президенти.

В обох командах визнають, що під час виборів все одно доведеться сідати за стіл переговорів і домовлятися про єдиного кандидата, адже поодинці – це очевидний програш та розчленування електорату.

Зараз у штабах називають два варіанти розвитку подальших подій навколо можливого об’єднання:

а) з єдиним кандидатом треба визначитися до середини січня, тобто під час офіційного подання заявок у ЦВК;

б) крайній термін, коли можна вести перемовини про об’єднання, – кінець лютого, тобто за місяць до першого туру перегонів. Мовляв, якраз тоді буде зрозуміло, хто може перемагати.

Однак відкривається інша небезпека – коли обидва кандидати почнуть сперечатися, кого з них насправді варто підтримати, і знищать одне одного. Такий варіант якраз у стилі українських демократів.

Роман Кравець – Українська правда