Бої, зрада, бунти: чим запам'ятався Омелян Волох – харківський отаман військ УНР

Якби не події 1917 року отаман військ Української народної республіки Омелян Волох міг стати визначним українським художником. Проте революція та наступна Громадянська війна круто змінила життя сина слобожанських селян. Волох став однією із знакових особистостей, що залишили слід в історії України ХХ століття. Разом з сайтом MyKharkov.info розберемося у його біографії.

Дитинство майбутнього отамана

Омелян Волох народився у 1886 році на Кубані в сім'ї українських селян-батраків Куп'янського повіту. Коли мати померла, батько повернувся на Слобожанщину та старший син – Омелько підробляв пастушком. Вчитель церковно-парафіяльної школи помітив, що хлопчик добре малює та порадив йому вивчитися на художника. Так син наймитів потрапив до Харківської школи живопису.

Грошей не вистачало, і 14-річний Волох малював рекламні вивіски, їздив працювати на Кубань та Донбас. Хлопчик добре вчився, був перспективним учнем і навіть отримував стипендію. 1907 року він потрапив до армії, через три роки демобілізувався, повернувся до Харкова і знову зайнявся живописом. Кар'єрі успішного художника завадила Перша світова війна.

На фронті Волох був тричі поранений, отримав за хоробрість два Георгіївські хрести і дослужився до звання штабс-капітана.

Куди піти, до кого податися

Як досвідченого бойового офіцера Омеляна Волоха призначають до 1917 року командиром українізованих частин міста. Він місяць обіймав посаду військового коменданта Харкова та командував другим українським полком. У той же час у Харкові зміцнювали свої позиції більшовики. Волох поводився пасивно.

Багато істориків вважають, що він не міг вирішити когось підтримати: більшовиків чи Центральну Раду. 10 січня 1918 року Омелян Волох та офіцери його полку були у театрі на перегляд п'єси «Запорожець за Дунаєм». Поки вони насолоджувалися акторською грою, більшовики роззброїли український полк. Три сотні бійців перейшли на бік більшовиків, а 700 людей, які відмовилися вступати у червону гвардію, відпустили додому.

У боях за Україну

Омелян Волох із десятком прихильників поскакав до Полтави, де створив «Гайдамацький кіш Слобідської України». Його бійці відрізнялися боєвитістю, але оперетковим зовнішнім виглядом. Замість форми захисного кольору, вони носили жовті кожухи, папахи та червоні штани. Під Полтавою Волох та 400 гайдамаків утримували більшовицькі загони Муравйова чисельністю три тисячі бійців. Сили були нерівні та проукраїнські частини з боями відступили.

З кінця січня Волох отримав звання курінного отамана та добровільно передав командування Симону Петлюрі. На той час у підрозділі залишилося 200 гайдамаків. З цими силами Омелян Волох підійшов до Києва, що вирував революційними пристрастями. Він штурмував столицю, брав участь у придушенні повстання на заводі «Арсенал», прикривав від атак більшовиків війська УНР, що відступали зі столиці.

А що ж було з атаманом далі? Це можна дізнатись з продовження статті від Мій Харків. Ви зрозумієте, чому у Петлюри не склалися відносини з Волохом, і яку роль Волох зіграв у долі іншого визначного командира українських військ тих часів – Болбочана.