За смаки жителів Слов’янська змагаються хлібопіки трьох областей. Хто перемагає?

Рівно рік тому — 26 жовтня — у торгівельну мережу Слов’янська надійшла перша партія хлібобулочних виробів, які після відновлення роботи почало випікати місцеве підприємство ПрАТ «Хліб».

Перерва тривала майже півроку. Нагадаємо: слов’янські хлібопіки змушені були зупинити виробничий процес після того, як 23 травня 2022 року «Донецькоблгаз» призупинив розподіл природного газу споживачам Донеччини. І лише у другій половині жовтня 2022 року магістральний газопровід почав наповнюватися блакитним паливом.

Слов’янське ПрАТ «Хліб», як підприємство стратегічного значення, тоді отримало газ у першочерговому порядку. Але це не означало, що хлібозавод одразу почав випускати продукцію. Спочатку треба було виконати значний за обсягом комплекс пусконалагоджувальних робіт: перевірити роботу складного електронного обладнання, продути газові мережі, налагодити роботу печей.

І ось, нарешті, увечері 25 жовтня заводські печі «ожили», і на ранок у торгівельну мережу Слов’янська надійшли перші лотки з довгоочікуваним слов’янським хлібом.

Це була подія потужної подвійної дії. По-перше, містяни скучили за смачним слов’янським хлібом і батонами. По-друге, це був ще один красномовний сигнал для людей: незважаючи на близькість лінії фронту, у Слов’янську можна жити!

І містяни почали більш активно повертатися з евакуації до рідних домівок.

Відтоді минув рік. Він був складним і для слов’янських хлібопіків. Як і у 2014 році, ПрАТ «Хліб» втратило частину ринку.

Як це відбувалося

Одразу після зупинки хлібозаводу, до міста почали возити хліб інші виробники. Зокрема, наполегливо «привчали» до своєї продукції хлібопіки Павлограда (Дніпропетровська область). Згодом до них приєдналися колеги з Запоріжжя.

Багато хто з жителів міста тоді призвичаївся пекти хліб вдома, благо у гуманітарних пакетах, якими різні благодійні організації періодично підтримували жителів Слов’янська, часто було борошно. Подача електрики тоді відбувалася більш-менш стабільно.

Не відставали і місцеві супермаркети «Сім’я» і «Чудо», які одразу наростили виробництво власної випічки.

Супермаркети є досить активними гравцями на місцевому ринку хлібопродуктів. У них широкий асортимент випічки і гнучка цінова політика, яка передбачає привабливу для покупців систему знижок за ознакою свіжості товару. А ще — дієвий маркетинг.

Реальність така: людина приходить у супермаркет, її ніс ловить пахощі свіжої випічки. А якщо людина ще й зголодніла… Як думаєте, який хліб чи булку вона обере: вироблену на хлібозаводі — холодну і не завжди свіжу, чи у супермаркеті — із скоринкою, яка тепла і хрустить? Отож…

Хоча у Слов’янську є чимало людей, які не зраджують своїм смаковим уподобання і віддають перевагу хлібобулочним виробам місцевого хлібозаводу. Тому після відновлення роботи ПрАТ «Хліб», частина слов’янців з задоволенням продовжила купувати продукцію цього виробника.

Але було й чимало таких містян, які за півроку вимушеного простою хлібозаводу змінили свої смакові уподобання та переорієнтувалися на продукцію інших виробників. Приміром, Павлоградський хлібозавод залишився на ринку і після відновлення роботи нашого хлібозаводу. А нещодавно у торгівельну мережу Слов’янська знову почала надходити продукція харків’ян — на місцевий ринок повернулися «Кулінічі».

І при цьому майже повністю «випав» з географії реалізації продукції слов’янського хлібозаводу Краматорський район.

Власне, куди возити хліб, якщо кілька сіл району (Богородичне, Долина, Краснопілля) розбиті повністю, якщо не працюють або пошкоджені магазини у Малинівці, Рай-Олександрівці, Никонорівці, якщо потреби жителів Святогірська після деокупації міста повністю забезпечує місцева пекарня «Святохліб»…

Отож після відновлення роботи слов’янського хлібозаводу обсяги продукції, що випускається, відчутно зменшилися. Наскільки? Та хто ж скаже точно… Але зрозуміло, що на обсяги продукції впливають різні чинники. У тому числі, і зменшення кількості жителів Слов’янська, які нині проживають у місті. До того ж хлібозавод втратив багатьох своїх традиційних споживачів: школи, дитсадки, санаторії, медичні заклади тощо.

Найбільший виграш має споживач

За радянських часів кількість жителів у населеному пункті визначалася за кількістю хліба, який випікав місцевий хлібозавод. Тепер ця методика не працює, адже на ринку давно немає монополії одного виробника.

… А тепер давайте дамо відповідь на запитання, яке винесене у заголовок цієї статті: хто з виробників хліба перемагає у конкуренції за смакові якості жителів Слов’янська? Той виробник, який має найбільший прибуток? Чи той, який зумів отримати більшу частину ринку?

Правильна відповідь інша: найбільший виграш має … покупець! Бо чим більша конкуренція виробників, тим нижчими є ціни, але вищою — якість.