- Категорія
- Статті
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 28
В Україні презентували посібник, який буде корисний для багатьох жителів Слов’янська
Якщо житло когось зі слов’янців не пошкоджене і не знищене сьогодні, немає жодної гарантії, що завтра у вцілілий будинок чи квартиру не прилетить ворожий дрон або ракета. А от як потім діяти, аби не залишатися безхатьками, дізнавалася журналістка Карачуна.
Все менше у Слов’янську залишається вцілілих від ворожих обстрілів будинків і квартир. Все більше слов’янців втрачають свій головний матеріальний актив — житло. Що далі робити — купляти нове житло?
Ідеальний варіант: придбати будинок/квартиру десь у відносно безпечному регіоні України. Дехто з наших заможних земляків уже обживає нові квадратні метри.
Та, на жаль, більшість донеччан, які через війну стали безхатченками, не спроможні придбати нове житло. Комусь для цього бракує коштів, комусь — здоров’я і часу, аби заробити грошей на нове житло.
Приміром, пенсіонери, чиї пошкоджені/знищені обстрілами квартири/будинки стали непридатними для проживання, вже просто не встигнуть за свого життя зібрати гроші на купівлю житла. Тож що їм тепер робити — довіку поневірятися по чужих кутках, чи «до останнього подиху» жити у гуртожитках/шелтерах/модульних будинках для вимушених переселенців?
Звісно, такий фінал життя страшить кожну людину, яка втратила рідну домівку. Отже, єдина надія багатьох українців — на державу, яка хоча б частково компенсує вартість втраченого майна: видасть житловий сертифікат, за кошти якого можна буде придбати нове житло.
Сайт Карачун вже не раз писав про державну програму єВідновлення, яка вже більш як три роки працює в Україні. За цей час компенсації за пошкоджене та знищене житло отримали 206 447 родин українців на загальну суму 103, 9 мільярдів гривень (офіційна інформація Міністерства розвитку громад і територій України станом на 10 червня 2026 року).
Журналісти Карачуна на прохання читачів розповідали про те, як мають діяти власники пошкодженого чи знищеного житла, роз’яснювали нюанси програми єВідновлення, друкували авторські інтерв’ю з посадовцями Мінрозвитку громад і територій.
Але реальне життя більш складне, ніж зміст рекомендацій, інструкцій, інтерв’ю. Нерідко воно ставить питання, на які міністерські циркуляри та журналістські матеріали відповідей не містять. Але вони, ці відповіді, потрібні і конче важливі для людей, які втратили житло!
Отож, як діяти безхатькам у складних ситуаціях?
Приміром, комусь з наших земляків, чиє житло було пошкоджене чи знищене, комісія відмовляє у розгляді заявки під надуманим приводом. А хтось із заявників навпаки — хоче отримати компенсацію за пошкоджене/знищене житло, на яку права не має.
Таких проблемних ситуацій — тисячі по Україні.
За офіційною інформацією, станом на 31 грудня 2025 року в Україні пошкоджено або знищено 14 відсотків житла! Ця проблема напряму торкнулася понад три мільйони домогосподарств!
У кожної родини, чиє житло постраждало через війну, своя історія. І вона не завжди вписується в інструкції.
Як діють українці, які вважають, що було порушено їх право на компенсацію за зруйноване чи знищене житло?
Правильно: шукають справедливості у суді.
На сьогодні в Україні вже існує широка судова практика розв’язання складних і спірних ситуацій, які виникають під час реалізації програми єВідновлення.
«За три роки реалізації програми єВідновлення виникла низка правових практичних ситуацій, вирішення яких нерідко потребувало судового розгляду. Саме тому сьогодні судова практика вже формує важливі підходи до застосування законодавства«, — зазначає заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.
Цю судову практику якраз і використали автори практичного посібника Доступ до компенсації за пошкоджене та знищене житло у контексті судової практики: відповіді на проблемні питання, який було презентовано цими днями.
У цьому посібники наші земляки знайдуть практичні рекомендації та відповіді на більшість питань, які виникають (або можуть виникнути) під час реалізації свого права на компенсації за пошкоджене або знищене житло.