Навіщо у прифронтовому Слов’янську ремонтують дороги

Чимало жителів Слов’янської громади висловлюють обурення, коли бачать на вулицях прифронтового Слов’янська, як асфальтоукладач стелить новеньке дорожнє покриття. «Від Слов’янська до лінії бойового зіткнення приблизно десять кілометрів, а Лях ремонтує дороги — для чого, для кого?», — не стримують емоції деякі наші земляки. І одразу роблять висновок: «Чергове велике крадівництво».

Дороги — це тепер військова логістика

Картина, дійсно, виглядає дещо дивна: в місті не припиняються обстріли, руйнуються будинки, мости, підприємства, заклади торгівлі. А дорожники під акомпанемент вибухів стелять асфальт. Нібито не КАБи неподалік вибухають, а гримить вереснева гроза.

— Дороги ремонтуємо на замовлення військових, — розповідає Вадим Лях. — Дороги у прифронтовому місті — це не цивільна, а військова інфраструктура. Маємо виконати ремонт доріг на площі приблизно 34 тисячі квадратних метрів. Залишилося відремонтувати приблизно десять відсотків від запланованого обсягу. До кінця вересня ці роботи будуть завершені. А нещодавно отримали нові листи від військових. Чому? Ворог руйнує мости у Слов’янську. Отож тепер робимо насипні переправи. Ворог їх також руйнує. Тому з’являються нові напрямки роботи дорожників.

Місто не може залишатися без води!

Водозабезпечення — ще одна глобальна проблема прифронтового Слов’янська. Через посилення обстрілів зазнають руйнувань існуючі водогони, отож жителі міста часто і тривалий час живуть без води.

За словами Вадима Ляха, зараз у Словянську залишилися близько 20 тисяч жителів. Це, переважно, пенсіонери, а також працівники, які забезпечують життєдіяльність міста: комунальники, медичні працівники, поліція, ДСНС тощо.

Тож без води і електроенергії місто жити не може!

— У нас є два джерела водопостачання міста, — продовжує розповідь Вадим Лях. — Вони розташовані на річці Сіверський Донець у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення, і часто потрапляють під ворожі обстріли, виходять з ладу. Тому ми поставили перед собою задачу зробити новий водозабір у безпечному місці, з’єднати його водогоном з фільтрувальною станцією. Мета — не залежати від існуючих водогонів, які можуть зупинитися у будь-який момент. Труби, насоси і решту обладнання закупили за кошти міжнародних донорів. Роботи виконують спеціалісти КП «Словміськводоканал».