Як шведи ставляться до українців, бачив головний редактор слов’янських «Вістей»

Програма навчального візиту, який тривав упродовж тижня, була досить насиченою: ми відвідували провідні шведські медіа, знайомилися з роботою колег на телебаченні і радіо, у редакціях друкованих і онлайн медіа, а також побували у Стокгольмському університеті, де навчаються майбутні журналісти.

Швеція — країна, яка дивує, захоплює, вражає. І демонструє високий рівень життя, який переконує, що курс на європейську інтеграцію України є для нашої країни єдино правильним.

Швеція — мирна країна. Як вважають тамтешні історики, імперські амбіції шведів були поховані під Полтавою.

Тривалий час Швеція не була членом жодного воєнного альянсу. І лише війна Росії проти України підштовхнула шведів (а також їхніх сусідів фінів) до вступу в НАТО.

Нині інформаційні кампанії у цих двох сусідніх скандинавських країнах проходять під схожими, але принципово різними гаслами:

Швеція: що робити, ЯКЩО буде війна з Росією. Тобто Швеція припускає ймовірність воєнного нападу росіян.

Фінляндія: що робити, КОЛИ буде війна з Росією. Фіни упевнені, що така війна буде. Питання лише в часі її початку.

Чому така суттєва різниця у підходах? Напевне, тому що у Фінляндії є більш свіжий (1939-1940 рр.) трагічний досвід взаємин з росіянами.

Але Швеція вже готується до захисту від можливої агресії. Зокрема, облаштовує укриття. Про наявність укриттів у будинках, шведів сповіщають ось такі позначки.

Шведи щиро вболівають за Україну

Швеція — одна з європейських країн, яка всіляко допомагає Україні протистояти російській агресії. Це, передусім, допомога озброєнням. Але українці також отримують від шведських друзів потужну гуманітарну, інформаційну підтримку.

Приміром, 25 редакцій українських прифронтових і прикордонних газет отримують фінансування від шведської Асоціації видавців Tidningsutgivarna (TU), яке дозволяє упродовж року видавати друковані газети, зберегти редакційні колективи. Слов’янські «Вісті» — одна з таких газет.

Зустрічі і спілкування зі шведськими колегами проходили у дусі обопільної зацікавленості: ми знайомилися з особливостями роботи медіа у Швеції, а тамтешніх журналістів, передусім, цікавило, як це воно, бути журналістом у країні, де триває війна.

Україна у Швеції на кожному кроці!

Побачити у Стокгольмі український прапор — не дивина: наші прапори прикрашають різні будівлі і споруди. Навіть біля одного з храмів майорить наш синьо-жовтий прапор.

Одну з площ у центральній частині Стокгольма місцева влада офіційно перейменувала на Площу вільної України.

Напевне, у такий спосіб шведи потролили росіян, адже на цій площі розташоване російське посольство. В’їзд до посольства — під цілодобовою охороною.

Спілкуючись з нашим колегою Еріком Віманом з видання Expressen, ми побачили наліпку українською мовою на його ноутбуці: «Щодня 09-00 вшануй!».

«Віримо в ЗСУ», «Хто, якщо не ми» — ці написи позначені на брелоку для ключів одного з керівників департаменту безпеки SVT (Swedish Television) Thomas Porsaeus.

Вартість проїзду у громадському транспорті Стокгольма недешевий: разовий квиток коштує 43 шведські крони (майже чотири євро). Але для українців проїзд безкоштовний — достатньо на вході у метро чи автобус показати український паспорт. Враховуючи кількість зустрічей в редакціях, які розташовані в різних районах Стокгольма, ми зекономили таким чином чимало грошей.

— Цього понеділка я знову прийшов на площу Норрмальмсторг. Там щопонеділка опівдні з лютого 2022 року збирається Понеділковий рух на підтримку України. Його ведуть Ґуннар Гокмарк і депутат Риксдагу Фредрік Мальм. Вони закликають Швецію й далі допомагати Україні гуманітарно та військово. Навесні я виступав там із трибуни, а цього разу стояв поруч зі шведами і з дипломатами Литви, Латвії та Естонії. Для них це місце особливе: саме тут у 1990–1991 роках шведи щопонеділка виходили на підтримку незалежності балтійських країн. Тепер на тій самій площі стоять за Україну. І я знову відчув, як багато важить, коли незнайомі люди тиждень за тижнем приходять заради нас«, — написав на своїй сторінці у Фейсбук голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, який після від’їзду нашої групи ще кілька днів працював у Швеції.