Як живе Лиман під загорозою російськоі окупації

Лиман звільнили від російських військ восени 2022 року, але останнім часом він все частіше фігурує у щоденних зведеннях. Як і інші населені пункти Донецької області, армія РФ активно обстрілює Лиман. Звідси до лінії фронту — не більше 20 кілометрів, і Росія не відкидає планів повторно захопити місто і таким чином підібратися до Ізюму, Слов’янська та Краматорська. Проте навіть у разі найнегативніших сценаріїв більшість жителів не планують їхати з міста.

Одна з них — Валентина Іванівна. Каже, тікати їй нікуди і «від ракет не сховаєшся». Вона розповіла, що два роки тому її донька евакуювалася до Львова та там загинула. Без матері лишилося п’ятеро дітей.

«Страшно, боїмося всього. Оце днів п’ять, як почали стріляти, де лікарня була, де Зелений клин розбили. Боїмося ми, боїмося, що знову почнеться. Але, їхати не буду, не хочу нікуди. Я краще тут помиратиму і все», — каже мешканка «Новинам Донбасу«.

Пережила окупацію Лимана у 2022 році і Любов Іванівна. Усі її діти з онуками виїхали, а вона із чоловіком залишилася у місті. Пенсіонерка каже: продуктів вистачає, не замерзнути взимку допомогла буржуйка.

Донька Любові Іванівни зараз у Харкові, куди жінка переїжджати точно не хоче. Вона каже: навіть у разі повторної окупації Лимана залишиться тут.

«Нікуди ми не поїдемо. Кому ми потрібні де, куди. По всій Україні така ситуація. Собак я не кину, я п’ять собак годую. Котів купа. Ні, я їх не кину», — розповідає Любов Іванівна «Новинам Донбасу».

Якщо люди пенсійного віку планують здебільшого залишатися в рідному Лимані, то ті, хто молодші готові евакуюватися при повторній загрозі. Так двоє мешканців — Ганна та Олексій — кажуть, що якщо буде повторний наступ, то однозначно виїжджатимуть.

Але поки що молоді люди розглядають це як план Б. План А — залишатися в рідному Лимані поки що це можливо. Адже, незважаючи на близькість фронту, місто мешкає. Тут працюють продуктові магазини, є вода, частково електроенергія, видають гуманітарну допомогу.

Постраждали від російської агресії і довколишні села. Ямполівка, Терни, Торське, Зарічне, Ямпіль, Іванівка — колись ці населені пункти, як і Лиман, були туристичними місцями Донеччини. Це мальовничі села та селища у лісовій зоні біля озер. Наразі вони спорожніли, адже перебувають на лінії зіткнення. Відпочивати під акомпанемент російських снарядів ніхто не ризикує. Та й місцевих жителів тут лишилося небагато. Тутешні села ще навіть не забули попередньої окупації. Всюди руйнування, на вулицях згорілі авто.

«У Тернах на даний момент залишилося лише 14 людей. Ось там вдалині, що ми бачили посадки знаходяться, ось там уже ворог знаходиться, який обстрілює ці населені пункти», — каже «Новинам Донбасу» Олександр Журавльов, голова військової адміністрації Лиманської міської територіальної громади.

У сусідньому Зарічному близько шестисот людей — здається досить багато, але насправді це приблизно 25% від довоєнної кількості. Люди не поспішають сюди повертатися не лише через загрозу повторної окупації, а й через критичну близькість армії РФ. Саме тут, біля Тернів, Ямполівки та Зарічного окупантам вдалося вклинитися в оборону ЗСУ.

«Терни, населений пункт, де максимально своїми зусилля ворог прикладає, щоб прорвати оборону та вийти на рубежі до Чорного Жеребця», — розповідає голова військової адміністрації Лиманської міської територіальної громади.

Чорний Жеребець — це ліва притока Сіверського Дінця. Саме в районі звільнених сіл Лиманської громади позиції окупаційної армії розташовані максимально близько від річки — приблизно за два кілометри. Російська загроза дедалі гостріше нависає над цією частиною Донецької області.