Судом по выборам: какое решение примет Конституционный Суд

Конституційний Суд взявся невідкладно розглянути подання 62 народних депутатів щодо конституційності указу президента Зеленського про розпуск Верховної Ради та позачергові вибори до парламенту. І призначив перше слухання в рамках відкритої частини розгляду цієї справи на вівторок, 11 червня.

Коли КС може оголосити рішення про розпуск парламенту та які можливі наслідки визнання неконституційним першого указу президента Володимира Зеленського, – в матеріалі LB.ua.

Відкрита/закрита фаза

Від формату розгляду конкретної справи Великою Палатою КС, залежить, зокрема, термін винесення рішення.

Так, Велика палата КС визнала справу про розпуск парламенту невідкладною. А отже, строк її розгляду не може перевищувати один календарний місяць (а не півроку для більшості скарг) з моменту відкриття провадження.

Провадження щодо дострокового припинення повноважень нинішнього парламенту було відкрито 29 травня (йдеться у листі КСУ до лідера «Народного фронту» Максима Бурбака), тому рішення варто очікувати до 29 червня.

Крім того, розгляд звернення нардепів від фракції «Народний фронт» відбудеться у формі відкритого провадження в усній формі. Це означає, що КС заслухає сторони під час усної відкритої частини розгляду, а на фінальному етапі перейде до письмової закритої частини – де безпосередньо й відбудеться «битва» позицій суддів, уточнень та ухвалення остаточного рішення.

Попередньо проекти рішення обговорюють під час роботи в складі колегій КС. В складі суду є шість колегій по три судді кожна. Далі справу розглядає Сенат: перший або другий, в залежності від того, до якого з них відноситься суддя-доповідач. Сенати складають по дев’ять суддів. Після цього проект рішення (у разі підтримки) виноситься на розгляд Великої палати, тобто всього складу суду.

Суддею-доповідачем у справі про розпуск парламенту став Віктор Кривенко (визначається шляхом випадково відбору за алфавітом в порядку черговості надходження справ). Він входить до Третьої колегії (разом із Іриною Завгородньою і Олександром Литвиновим) і Першого Сенату (разом із нині головою КС Наталією Шапталою, Миколою Мельником, Сергієм Сасом, Сергієм Головатим, Михайлом Гультаєм, Віктором Колісником і двома суддям з колегії).

У Колегії і Сенаті справу розглядають на етапі відкриття провадження. Далі – усім складом суду – у Великій Палаті.

До слова, Віктор Кривенко прийшов в КС у 2015 році. Він виконував обов’язки керівника суду з червня 2017 по лютий 2018-го як найстарший суддя, поки не обрали Станіслава Шевчука, якого нещодавно зі скандалом позбавили статусу судді.

Кривенко також був суддею-доповідачем у справі щодо так званого мовного закону Ківалова-Колесніченка, якого КС визнала неконституційним лише через порушення процедури голосування та «кнопкодавство».

А у 2004 році Кривенко працював у складі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду, котра ухвалила рішення про визнання недійсними результатів другого туру президентських виборів 21 листопада, де суперниками були Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

Чому важливо розуміти склад колегій та сенатів? Оскільки саме в колегії, зокрема, формується/редагується первинна правова позиція судді-доповідача. Допоки колеги його не підтримають, справа не може перейти далі – до Сенату, а потім Великої палати. Досить часто судді однієї колегії підтримують позицію одне одного в обмін на підтримку свого висновку в іншій справі. Аби таким чином, зберігати конструктивну роботу.

Судді КС можуть місяцями сперечатися щодо окремих положень фінального рішення. Неодностайність більшості з того чи іншого питання може стати перешкодою під час голосування. Саме це є причиною подекуди дуже тривалого розгляду справ в КС.

Що напишуть?

Питання конституційності/неконституційності указу Зеленського – дискусійне. З одного боку, юридичного підтвердження існування коаліції з 2016 року немає. З іншого, до кінця повноважень Верховної Ради залишилося менше півроку, а отже, розпускати її забороняє Конституція.

Від того, яким за змістом буде рішення КС, залежать, зокрема, подальші дії щодо виборів. Перший можливий варіант – КС визнає, до прикладу, розпуск Верховної Ради неконституційним і вказує при цьому, що повинна зробити у розпал виборчої кампанії ЦВК, парламенту, президенту. Оскільки законодавством передбачена безперервність виборчого процесу. Тобто призупинити кампанію не вдасться. Лише припинити.

Більш того, законодавством не передбачені обставини, за яких вибори можуть бути скасовані. Єдиний приклад в історії України – скасування виборів в десяти об’єднаних територіальних громадах внаслідок введення воєнного стану в листопаді минулого року.

Другим можливим варіантом може бути скасування указу Зеленського без конкретизації: що і кому робити (як, до прикладу, КС скасував норму про незаконне збагачення, але не пояснив, якою вона повинна бути, щоб не порушувати Конституцію). В такому випадку ЦВК прийматиме рішення на власний розсуд, аби виконати рішення КС. І не варто виключати, що хтось може оскаржувати зупинення виборчої кампанії як процес, знову таки, чітко неврегульований в законодавстві.

Якщо ж позачергові вибори відбудуться до рішення КС, то позиція суду не вплине на їхній результат. І новий парламент матиме право працювати.

Єдині збитки, котрі загрожують державі у випадку скасування дострокових виборів, – втрата коштів. А це – майже два мільярди гривень. Так, якщо рішення КС буде ухвалено за місяць до дня голосування, то, можливо, ЦВК вдасться призупинити певні тендерні процедури для підготовки до виборів. Хоча більшість із них таки відбудуться.

До 25 червня ЦВК планує закінчити реєстрацію партій і кандидатів, затвердити форму бюлетенів для голосування тощо. Залишиться хіба формування (зміни в складі) окружний і дільничних комісій, друк бюлетенів та інших матеріалів для членів комісій та ін.

Практика КС

У практиці КС немає жодного рішення, винесеного по суті справи щодо розпуску Верховної Ради і дострокових виборів.

У період політичної кризи 2007 року до КС надійшло подання про неконституційність указу президента Віктора Ющенко про розпуск парламенту. Втім, згодом глава держави ухвалив новий указ, яким визнав попередній таким, що втратив чинність. Тож КС закрив провадження в цій справі.

Згодом ряд нардепів знову оскаржили в КС новий указ Ющенка про дострокові вибори. Однак, суд і в цей раз не прийняв рішення, оскільки з’їзди партій «Блок Юлії Тимошенко» та Блок «Наша Україна» припинили повноваження окремих нардепів, котрі підписали це подання. А отже, кількість нардепів була меншою від необхідної (45 нардепів) для розгляду справи в КС.

Щоправда, у трьох рішеннях КС визначив умови існування коаліції.

«Відповідно до пункту 2 частини першої статті 66 Регламенту (Верховної Ради, – LB.ua) діяльність коаліції припиняється, якщо в ній залишається кількість народних депутатів України, менша, ніж це передбачено частиною шостою статті 83 Конституції України, тобто меншість від конституційного складу Верховної Ради України», – йдеться, зокрема, в рішенні від 6 квітня 2010 року.

У випадку, якщо керівництво парламенту підтвердить наявність коаліції (а для цього потрібно подати список з особистими підписами або заяви про вихід), тоді вірогідність збереження нинішнього складу ВР збільшується. Хоча, до слова, до повноважень КС не входить підтвердження певного юридичного факту, лише трактування закону на відповідність Конституції.

«Разом з тим Конституційний Суд України констатує, що Основний Закон України не визначає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій. Це свідчить про наявність конституційної прогалини у правовому регулюванні цього питання. Однак заповнення таких прогалин не належить до повноважень Конституційного Суду України. Ці питання мають бути врегульовані в Конституції України та/чи в законі про Регламент Верховної Ради України», – йдеться в рішенні від 17 вересня 2008 року.

Так чи інакше, рішення КС – непередбачуване. Закон про КС, ухвалений в 2017 році, дає можливість змінити попередню юридичну позицію суду.

«Конституційний Суд може розвивати і конкретизувати юридичну позицію Суду у своїх наступних актах, змінювати юридичну позицію Суду в разі суттєвої зміни нормативного регулювання, яким керувався Суд при висловленні такої позиції, або за наявності об’єктивних підстав необхідності покращення захисту конституційних прав і свобод з урахуванням міжнародних зобов’язань України та за умови обґрунтування такої зміни в акті Суду», – йдеться в законі.

З огляду на конфлікти в КС впродовж останніх кількох років, розгляд справи щодо розпуску парламенту новим президентом стане так би мовити лакмусовим папірцем для суду. Залежно від того, на чию сторону стане більшість із них: нинішньої парламентської більшості, що хоче на три місяці продовжити собі «життя», чи нового глави держави Володимира Зеленського, виключно політичній силі якого вигідні вибори 21 липня, зважаючи на останні соціологічні опитування, – буде зрозуміло, які «сили» сьогодні переважають в КС. Попереду на суд чекатиме ще чимало випробувань, в тому числі обрання нового голови у вересні – після закінчення повноважень Наталії Шаптали, нашвидкоруч обраної спеціально під інавгурацію.

Які можливі наслідки скасування указу для Зеленського?

Лише репутаційні втрати (якщо це питання цікавить виборців нового президента). І навіть, якщо він підпише ще кілька таких указів.

Процедуру імпічменту, якою нинішній склад Верховної Ради так лякає Зеленського (в тому числі, ухваливши закон про створення спеціальний комісій), застосувати в цьому випадку неможливо.

Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину», – йдеться в ст.111 Конституції.

Під іншим злочином йдеться виключно про кримінальні злочини. Крім того, процедура імпічменту передбачає не лише згоду парламенту на висновок спеціальної комісії, але й підтвердження дотримання процедури Конституційним Судом, а також рішення Верховного Суду щодо наявності в діях глави держави ознак державної зради чи іншого злочину. А це, очевидно, займе більше часу, ніж залишилося нинішньому скликанню парламенту.

А поки – парламент і президент демонструватимуть політичні мускули, по-своєму трактуючи законодавство і використовуючи усі способи, аби провести вибори у вигідний для кожної сторони період.