У Слов’янську попрощалися із загиблим на фронті бійцем

Сьогодні провели в останню путь ще одного нашого Героя-земляка. Водій-майстер ремонтної майстерні ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А7014, солдат Станіслав Луценко загинув 15 серпня у бою в районі села Невське Сватівського району Луганської області від смертельних поранень внаслідок мінометного обстрілу.

Джерело — начальник Слов’янської МВА Вадим Лях.

До своїх 29 років він не дожив місяць.

Станіслав народився 16 вересня 1995 року в Слов’янську. У 2012 році закінчив Билбасівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, після чого одразу почав трудову діяльність. Був монтажником, але опановував й інші професії — водія, зварювальника, тощо. Працював на підприємстві «Донметмашспецстрой». Брав участь у будівництві нового велокомплексу в Лимані, об’єкту на заводі «Азовсталь» у Маріуполі.

З початком повномасштабного російського вторгнення хлопець залишився без роботи. У серпні 2022-го року вирішив піти на фронт добровольцем. «Коли він сказав мені про це, я попросила його все як слід обдумати, — пригадує мати Станіслава Світлана Луценко. — Але він не змінив свого рішення».

Уклавши контракт із ЗСУ, вивчав бойову справу у навчальному центрі «Десна», після чого ще три місяці вдосконалював навички у піхотному училищі Національних Збройних Сил Латвії.

На фронті брав участь у бойових діях на різних напрямках Донеччини. За бойові заслуги був нагороджений медаллю «Ветеран війни».

Станіслава поховали на кладовищі в районі селища Андріївка. У нього залишились батьки та молодший брат.

Розділяємо з ними біль тяжкої утрати.

Вічна пам’ять та вічна слава Герою!