WP: Світ здатен натиснути на Росію і не допустити ядерну катастрофу на Запорізькій АЕС

В суботу з’явилися повідомлення про те, що МАГАТЕ вже підготувала команду експертів, готових вирушити на Запорізьку АЕС у найближчі дні. Якщо так, тоді ця місія, можливо, вирушить запізно. Артилерійські снаряди до жаху регулярно падають на найбільшу у Європі електростанцію і поряд з нею.

Останнім страшним випадком став удар, який відбувся у четвер і пошкодив сполучення з лініями електропередачі, які необхідні для забезпечення критичною електроенергією самої АЕС. Українські інженери змогли відновити з’єднання з національною мережею, відвернувши катастрофу, – пише в своїй статті член редакційної ради New York Times і Пулітцерівський лауреат Серж Шмеман, який в 80-90-х роках очолював московське бюро американської газети.

Розсудливість – не те, на що можна розраховувати у війні, в якій Росія веде кампанію «випаленої землі», щоб поставити Україну на коліна, а Україна, у свою чергу, бореться за виживання.

«Однак, нещодавня угода, яка дозволила розблокувати експорт українського зерна, продемонструвала, що міжнародний тиск на Росію може спрацювати і не допустити поширення конфлікту за межі поля битви. І оскільки Чорнобиль – це спільна травма, росіяни і українці знають про жахи ядерної катастрофи краще, ніж інші народи», – пише автор.

Він пригадує, що був у Москві, коли в квітні 1986 року на Чорнобильській АЕС відбувся вибух, і добре пам’ятає «наближення невидимої, смертельної загрози, яка пронизувала весняне повітря». Минуло 36 рокі. Але 2,5 тисячі квадратних кілометрів навколо ЧАЕС досі відгороджені як зона відчуження. Можна без сумніву сказати, що пам’ять про це стала причиною повідомлень, що Україна готується евакуювати близько 400 тисяч людей з регіонів поблизу Запорізької АЕС.

Ця станція більш сучасна і безпечніша, ніж та, яка працювала в Чорнобилі. І теоретично ЗАЕС здатна витримати набагато більше пошкодження. Але потенційна катастрофа, яка може виникнути через удар снарядів по реакторах, системах охолодження, машинних залах чи сховищах для ядерних відходів, абсолютно реальна. Росія захопила ЗАЕС шість місяців тому. І з тих пір вона на лінії фронту війни. Це означає, що артилерійські снаряди вибухають на території станції в той час, як мінімальна команда українських інженерів підтримують роботу АЕС під дулами автоматів 500 російських солдатів. New York Times писав, що на початку російського вторгнення снаряд великого калібру пробив стіну одного з шести реакторів. А артилерія вдарила по електротрансформатору, наповненому вогненебезпечною охолоджувальною речовиною. Втрата лінії, через яку електрострум надходить на АЕС, могла призвести до розплавлення активної частини реактора. На щастя, цього не сталося.

Директор МАГАТЕ РАфаель Гроссі нещодавно назвав сім критичних умов для ядерної безпеки, серед яких фізична цілісність АЕС, зовнішнього електрозабезпечення, систем охолодження, а також готовність до надзвичайних ситуацій.

«Всі ці основи були ослаблені, якщо не повністю порушені, в той чи інший момент цієї кризи», – застеріг Гроссі.

ЗАЕС, так само як і всі інші атомні електростанції в Україні і по всьому світі, повинні вважатися демілітаризованими зонами. Саме до цього ООН і закликала. Але добитися цього – важке завдання у війні на виснаження, в якій на кін поставлене виживання. Негайна і невідкладна мета – це відправити експертів МАГАТЕ на електростанцію. Організація, а також ООН і західні лідери організували саме таку місію. Україна і Росія стверджують, що підтримують ініціативу. Але переконати смертельних ворогів відступити не просто. Зрештою, обстріли посилилися цього місяця, так само як і війна слів.

Українці, яких підтримав Держсекретар Ентоні Блінкін, звинуватили Росію у використанні ЗАЕС в якості «ядерного щита» для своїх військ, зброї і боєприпасів. Також вони стверджують, що російські сили ведуть вогонь з території Запорізької електростанції. Москва ж звинуватила українців в обстрілі ЗАЕС, стверджуючи, що її солдати нібито захищають станцію. Росія нахабно скликала засідання Ради безпеки ООН цього тижня, щоб оголосити свої твердження, що спонукало представника України висловили жаль про втрату «більше години часу на прослуховування великої кількості вигаданих звукових фрагментів».

Шмеман пише, що «неможливо визначити точно, хто стріляє» в напрямку ЗАЕС.

«Але фактом лишається те, що не було б ніякої загрози ядерної катастрофи, якби Росія не вторглася в Україну. І ця загроза зникала б, якби російські війська пішли», – зауважує він.

Після кількох тижнів суперечок між Росією і Україною щодо того, як саме експерти МАГАТЕ повинні потрапити на ЗАЕС, експерти нарешті збираються провести свою операцію і дати рекомендації, як зробити станцію якомога безпечнішою.

Україна закликала до розміщення міжнародної групи ядерних і військових експертів на Запорізькій електростанції на постійній основі. Вони повинні були б гарантувати, що сама ЗАЕС і території навколо неї захищені і вільні від важкого озброєння. Це легітимне занепокоєння і справедлива вимога. Росія ж відкинула створення такої демілітаризованої зони навколо станції.

Але, на думку Шмемана, це розбіжності, які можна вирішити спокійними переговорами, якщо обидві сторони погодяться, що першочергове завдання – це уникнути ядерної аварії, яка стала б катастрофою для Росії, для України і будь-яких інших територій, до яких дійде радіація.