The Economist: Український наступ в Харківській області ставить Росію перед складним вибором

«Ми нічого не втратили і не втратимо», – сказав Владімір Путін на економічному форумі у Владивостоці 7 вересня. Але поки він це говорив, його війська відступали.

6 вересня Україна оголосила несподіваний наступ в Харківській області, похитнувши і без того охоплену проблемами російську армію. Вся увага була прикута до довгоочікуваного наступу сил України в Херсонській області. І операція почалася 29 серпня. Росія ослабила свої війська на сході, щоб зміцнити ті, які були розгорнуті на півдні. І ось 6 вересня українська армія скористалася перевагою, прорвавшись через ослаблені точки на лінії фронту, східніше від міста Харків,- пише The Economist.

Видання зауважує, що це «важливий прорив» після того, як Росія місяцями вела повзучий наступ на Донбасі. В розвідці Великої Британії зауважують, що російська армія тепер зіштовхнулася з «численними загрозами вздовж 500-кілометрової лінії». Запеклі бої тривають не лише в Херсонській і Харківській областях, а й на Донбасі, де російські сили намагаються пробитися до Бахмута. Хоча досі ці їхні зусилля були безуспішними. Тепер Москва постала перед потрійним вибором, куди відправити свої невеликі резерви: в Херсон, в Харківську область чи на позиції ближче до Бахмута?

Рішення буде залежати від того, як українські наступальні операції будуть розвиватися. Атаки в Харківській області, схоже, розбили російську оборону. Тепер армія України може визволити Куп’янськ, залізничний вузол, через який Росія забезпечує свої війська в Ізюмі. Українська артилерія, цілком можливо, вже може дотягнутися до міста.

В Херсонській області українські успіхи були більш скромними. Деякі експерти кажуть, що наступ, цілком можливо, зупинився на цьому напрямку. Але судити виключно на підставі контролю над територіями було б неправильно. Стратегія України, швидше за все, полягає в тому, щоб виснажити російську оборону в області і змусити загарбників відступити. Але при цьому українській армії потрібно діяти обережно, щоб не виснажити в процесі власні сили.

Українські наступальні дії точно зірвали плани Путіна. Він хотів продемонструвати результати того, що називає «військовою спецоперацією», до кінця літа. В Кремлі планували анексувати Херсон і частину сусідньої Запорізької області вже восени. Заступник голови адміністрації президента РФ Сергєй Кірієнко побував у Херсоні, щоб простежити за підготовкою так званого «референдуму». Цей спектакль повинен був відбутися одночасно з російськими місцевими виборами 11 вересня.

Але 5 вересня колаборант, якого Росія поставила на чолі Херсонської області, визнав, що підготовка «референдумів» на окупованих територіях поставлена на паузу. В правлячій партії «Єдіная Росія» заявили, що все може відбутися 4 листопада. Втім, сам Путін нічого не говорить про український наступ і досі переконаний, що перемагає у війні, – сказали виданню західні чиновники. Він сподівається, що лідери Заходу, зіштовхнувшись з енергетичною кризою, змусять Володимира Зеленського почати переговори. А військові поразки в Україні Путін намагається компенсувати терором вдома.

5 вересня військового журналіста Івана Сафронова, якого звинуватили в 2020 році у розголошенні державних таємниць, засудили до 22 років в’язниці. Той факт, що він не мав доступу до секретної інформації і користувався лише відкритими джерелами, не переконав суд. Спостерігачі кажуть, що справа проти Сафонова – це помста російської армії і спецслужб. В 2019 році журналіст написав про таємний продаж літаків Су-35 Єгипту. Він відкинув пропозицію скоротити його тюремний термін в обмін на визнання безпідставного звинувачення. За словами політичного аналітика Кіріла Рогова, жорстоке покарання повинна відвернути увагу російського суспільства від некомпетентності спецслужб, які провалили завдання захистити плани щодо вторгнення в Україну від американської розвідки. Вирок Сафронову повинен змусити інших замовчати і ніколи не обговорювати російські військові провали.