WP: На саміті G20 напружений світ буде сподіватись на холодний розум

Вже цього місяця на індонезійському Балі відбудеться саміт G20. І той факт, що в ньому візьмуть участь лідери США, Китаю, України і можливо Росії, відкриває рідкісні можливості для особистої дипломатії в один з найбільш напружених моментів сучасної історії.

Про це в статті для Washington Post пише американський журналіст і письменник Девід Ігнатіус. Першим пунктом в порядку денному на Балі буде підтвердження, що «у ядерній війні неможливо перемогти, тому вона ніколи не повинна початися», як наголосили п’ять ядерних держав у спільній заяві в січні. Можливо, вони знову підпишуть таку заяву, але цього разу лідери ключових економік світу будуть свідками. Підтвердження червоних ліній щодо ядерної зброї дуже важливе зараз. Джерело – ZN.UA.

Головною розмовою на Балі, швидше за все, стане та, яка потенційно може відбутися між президентом США Джо Байденом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Американські і китайські офіційні особи посилали сигнали про бажання зменшити температуру у відносинах після періоду надзвичайно високої напруги. Зустріч лідерів має сенс для обох сторін. США і їхні союзники хочуть отримати шанс для розрядки, а Китаю потрібні кращі відносини, оскільки зростання його економіки опустилася нижче 3% і, можливо, вже назавжди.

«Це правильний момент для перезапуску відносин між США і Китаєм», – сказав професор гарвардської Школи Кеннеді Грем Еллісон.

Він зауважив, що Вашингтон і Пекін може й суперники, але у них є спільний екзистенційний інтерес не допустити кліматичну катастрофу і початок ядерної війни. Щоб зміцнити китайсько-американські відносини обом сторонам потрібно поводитися більш обережно в Південно-Китайському морі і в питанні щодо Тайваню. Їм потрібна співпраця для вирішення питань глобальної економіки, таких як дефіцит енергоносіїв і чи будь-який потенційний глобальний економічний спад. Вашингтону і Пекіну варто відновити переговори про зміну клімату, а також наголосити на спільному інтересі не допустити ядерної ескалації в Україні і покінчити з російською війною взагалі.

Сі Цзіньпін приїде на Балі з владою китайського імператора після з’їзду Компартії минулого місяця. Його участь в саміті може здатися спробою влаштувати «наступ харизмою», оскільки він проведе зустрічі з усіма глобальними лідерами після двох років майже повної відсутності на світовій арені. Але у Сі Цзіньпіна є й нові проблеми теж: його економіка сповільнюється, він використав неправильний підхід до пандемії COVID-19, а світ все більше боїться китайської сили.

У свою чергу, Байден, схоже, хоче все і одразу: здаватися жорстким і добитися примирення одночасно. Але це не працює. Він допустив помилку, дозволивши спікеру Палати представників Ненсі Пелосі відвідати Тайвань в серпні. ЇЇ поїздка, попри всі добрі наміри, створила неприємності для Тайбею. Адже Китай посилив військовий тиск на країну. Це був момент, коли внутрішня політика США взяла гору над стратегічними інтересами. Американські чиновники повинні взятися за відносини з Китаєм, щоб скочування вниз по спіралі, яке спостерігалося впродовж останніх років, не пришвидшилося. Сі Цзіньпін переконаний, що обидві країни рухаються в напрямку війни, про що Ігнатіусу сказав «американець, який добре знає китайське керівництво». Вашингтон повинен переконати Пекін, що хоч конкуренція між ними неминуча, цього не скажеш про конфлікт.

Владімір Путін може вирішити, що йому краще не їхати на Балі, де якого, швидше за все, будуть уникати інші лідери. Але якщо він все ж візьме участь в саміті, помічники Байдена повинні з’ясувати, чи може зустріч з російським автократом принести якусь користь. Байден не може вести переговори про врегулювання в Україні, тому що це завдання Києва. Але він може обговорити питання, як не допустити прямого військового конфлікту між США і Росією. Такий діалог завжди цінний.

Кремль, цілком можливо, відчув стривоженість світу через його ядерні погрози. Тож впродовж останніх днів він зробив крок назад. 27 жовтня Путін сказав про ядерну ескалацію: «В цьому немає ані політичної, ані військової потреби». МЗС РФ теж заявило: «Ядерна війна неприпустима, в ній не може бути переможця. Тому її не варто починати». Путін може повторити це твердження на Балі. Але він також говорив, що не збирається вторгатися в Україну.

Президент України Володимир Зеленський попередньо збирається взяти участь в саміті G20, принаймні, віртуально. Це створить можливість для його зустрічі з Путіним, посередником на якій природно міг би виступити турецький президент Раджеп Таїп Ердоган, який переконав російського автократа розблокувати експорт українського зерна. Втім, зараз не той момент, коли можна було б закінчити війну дипломатично.

Треба сказати чесно: якщо російські війська продовжать обстрілювати мирних українців, найкращим досягненням на G20 може стати лише сильна заява більшості лідерів про осуд агресії Росії. Це продемонструє, що Росія буде лишатися ізольованою і без економічних перспектив, поки ця жорстока війна не закінчиться.

Саміти – це, здебільшого «показуха», можливість зробити фото, а не реальне поле для дипломатії. Можна очікувати, що на знімках з Балі буде багато усмішок. Але світ вже кілька місяців на вістрі ножа. І можна лише сподіватися, що саміт на Балі забезпечить хоча б якісь відверті розмови і прояви холодного розуму.