Як перезимувати без централізованого опалення: поради жителям багатоповерхівок

Твердопаливні котли та генератори на будинок чи під'їзд – краща альтернатива індивідуальним буржуйкам

У разі тривалого відключення світла жителі багатоповерхівок зіткнуться зі ще однією проблемою: відсутністю опалення. У разі блекауту, який потягне і припинення теплопостачання, температура у квартирах дуже швидко майже зрівняється з навколишньою. Запустити систему знову буде складно.

Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у статті «Блекаут – як вижити у великому місті?» аналізує шляхи збереження тепла у багатоквартирних будинках.

«Досвід інших міст показав, що пережити зиму без централізованого опалення можна, але це потребуватиме відчайдушних зусиль. У 1990-х у 25-градусні морози люди в країнах розваленого СРСР у багатоповерхівках повністю перейшли на опалення буржуйками, для цього треба було виводити димарі на вулицю через вікна та стіни й палити усе, що горіло», – пише автор.

Більш цивілізований спосіб – встановлення твердопаливних і газових котлів на будинок чи під’їзд. Але цей спосіб є економічно та організаційно вельми витратним і часу на його реалізацію обмаль.

У Києві міська рада навіть ухвалила програму компенсації з міського бюджету 50% вартості генераторів, які придбають для себе ОСББ і ЖБК, але не більш як 50 тисяч грн.

Протриматися певний час допоможуть «пункти незламності». Намети ДСНС згодяться, щоб підзарядити мобільні, але приготувати їжу та переночувати з дітьми, тваринами та старими людьми двом із половиною мільйонам киян, які наразі перебувають у місті, – неможливо. Просто не помістяться.

«Більш прагматичними виглядають плани київської влади та інших міських голів обігрівати мобільними котельнями визначені приміщення шкіл, будинків культури тощо, які можуть прихистити на кілька діб значну кількість людей, хоча апріорі зрозуміло, що це – на самий крайній випадок», – додає Сергієнко.