Головний напрямок наступу РФ. Окупанти кидають основні сили в район Кремінної та змінюють тактику під Бахмутом — аналіз ISW

Залучення нової російської техніки у напрямку Кремінної (Луганська область) доводить, що саме тут Росія намагається розгорнути великий наступ

Залучення нової російської техніки у напрямку Кремінної (Луганська область) доводить, що саме тут Росія намагається розгорнути великий наступ. Проте прагнення Кремля уникнути повної військової мобілізації економіки не відповідає військовим амбіціям РФ.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни за підсумками 9 лютого, NV.

9 лютого російські війська продовжили наступальні дії на лінії Сватове — Кремінна: учора аналітики ISW повідомили, що саме на цій ділянці фронту Росія розпочала і намагається розгорнути великий наступ. У сьогоднішньому зведенні експерти називають кілька фактів, які додатково свідчать про це. Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська відбили атаку окупантів у районі Стельмахівки, в 15 км на захід від Сватового. А Міноборони Росії заявило, що підрозділи Центрального військового округу (ЦВО) армії РФ діють на лиманському напрямку (район на захід від Кремінної) і застосовують термобаричні важкі вогнеметні системи ТОС-1 (в російській армії систему ТОС-1 називають Буратіно, її модифікацію ТОС-1А – Солнцепьок – прим. ред). Експерти ISW вважають, що залучення в районі Кремінної таких систем, які зазвичай є майном на рівні військового округу, свідчить про те, що російське командування вважає цей напрямок пріоритетним. Про те, що окупанти направляють на цю ділянку свою новітню техніку, свідчать і широко поширені вчора в соцмережах кадри, які демонструють удар ЗСУ по російській бойовій машині підтримки танків (БМПТ) Термінатор приблизно в 8 км на південь від Кремінної. У Генштабі ЗСУ також повідомили, що українські війська відбили атаку росіян під Білогорівкою, тоді як російські джерела стверджують, що війська РФ ведуть наступальні операції на північ від Білогорівки й атакували на рубежі Шепілово — Діброва, приблизно в 5 км на південь від Кремінної.

Війська РФ також продовжують наземні атаки навколо Бахмута і, можливо, намагаються використати в цьому районі нову тактику. ISW звертає увагу на заяви російських «воєнкорів» про те, що останнім часом окупанти змінили свою тактику в районі Бахмута і зосередили увагу не стільки на лобових атаках невеликих населених пунктів, скільки на спробах перерізати важливі для ЗСУ дороги, що ведуть в Бахмут — зокрема ділянки трас E40 Бахмут-Слов'янськ та T0504 Костянтинівка – Часів Яр – Бахмут. Це твердження узгоджується зі звітом українського Генштабу про російські атаки на Часів Яр та Іванівське, два важливі населені пункти вздовж траси T0504 у 5 та 10 км на захід від Бахмута. Крім того, у зведенні Генштабу ЗСУ повідомлялося про відбиття атак на сам Бахмут; населені пункти в 15-20 км на північний схід від міста, в 4-5 км на північ від Бахмута.

ISW не вважає правдивою заяву Євгена Пригожина про те, що ПВК Вагнера нібито повністю припинила вербування ув'язнених — як і його абсурдний коментар про те, що нібито понад 10 млн американців подали заявки на вступ до ПВК. Вагнерівці, швидше за все, продовжать вербування у російських в'язницях, хоча й в набагато більш обмеженому обсязі, припускають аналітики Інституту. У своїх попередніх зведеннях вони вже зазначали, що пригожинське вербування сповільнилося за останні кілька місяців. Це підтверджує статистика Російської Федеральної служби виконання покарань, згідно з якою в період з листопада 2022 року по січень 2023 року скорочення чисельності ув'язнених у Росії стабілізувалося. Це явище узгоджується із загальною тенденцією поступового заміщення вагнерівців регулярними військами армії РФ у районі Бахмута, зазначають в Інституті.

Кремль продовжує поступово готувати військово-промисловий комплекс Росії до затяжної війни проти України, уникаючи при цьому ширшої економічної мобілізації. Так ISW коментує участь російського диктатора Володимира Путіна в засіданні наглядової ради Агентства стратегічних ініціатив, де він доручив розширити виробництво БПЛА, і відвідування Дмитром Медведєвим танкового заводу в Омській області того ж дня. Там Медведєв заявив, що у відповідь на західну військову допомогу Україні Росії необхідно збільшити виробництво різних озброєнь, зокрема сучасних танків. Голландська група OSINT-дослідників Oryx повідомила, що під час війни проти України російські війська втратили 1012 танків, а ще щонайменше 546 танків було захоплено українськими військами. За даними Oryx, сукупно ці втрати становлять приблизно половину танків, які російські війська направили до України на початку вторгнення.

В ISW додають, що 1,5 тис. танків, втрачених Росією, достатньо для оснащення понад 15 танкових полків або бригад чи близько 150 батальйонно-тактичних груп. Росії буде необхідно швидко поповнити ці втрати у танках, щоб зберегти здатність вести великомасштабні механізовані маневрені бойові дії напередодні ймовірного збільшення темпів наступальних операцій на сході України. Аналітики також вважають, що заклик Медведєва збільшити виробництво нібито у відповідь на західну військову допомогу був покликаний приховати той факт, що насправді це необхідно через суттєву втрату військової техніки в РФ.

Спроби Кремля підготувати російський ВПК до затяжної війни без ширшої мобілізації російської економіки несумісні з масштабами війни, яку російські військові ведуть в Україні, і масштабами втрат російської військової техніки, констатують в ISW.