Як додаткові 500 млрд грн на війну вплинуть на курс, інфляцію та економіку?

Що означає заплановане збільшення державних видатків на понад пів трильйона гривень для стабільності гривні та зростання економіки? Чи доведеться НБУ знову друкувати гроші? Чи можуть партнери позичити Україні більше? Forbes виділив п'ять ймовірних наслідків рекордного розширення державного бюджету.

13 березня Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт про збільшення видатків держбюджету цього року на рекордні 537 млрд грн. Це вимушений крок та констатація того, що війна з РФ, ймовірно, триватиме весь 2023 рік. Відтак більшість грошей спрямують на сектор безпеки та охорони, левову суму – на оплату праці військовослужбовців.

Де держава братиме додаткові гроші та як це вплине на інфляцію, курс гривні та економічне зростання?

Позичати в партнерів доведеться більше

Збільшення видатків держави означає, що дефіцит держбюджету цьогоріч зросте до 1,7 трлн грн, або близько $42 млрд. «Це безперечний ризик для уряду, оскільки наразі підтверджене фінансування складає лише близько $28 млрд», – зазначає голова бюджетного комітету ВРУ Роксолана Підласа.

До цієї суми слід додати 405 млрд грн виплат за держборгом. Тож уряду потрібно знайти 2,14 трлн грн нового фінансування.

Звідки брати гроші? Єдине джерело – кошти міжнародних партнерів, констатує голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. З початку 2023 року Україна отримала вже $6 млрд, повідомив на брифінгу 16 березня голова НБУ Андрій Пишний.

Включно з обіцяним фінансуванням станом на зараз Україна цьогоріч поки що може розраховувати на $30 млрд ґрантів та кредитів, підрахував старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Важливий, але поки що не врахований фактор – близько $5 млрд, які уряд розраховує отримати від Міжнародного валютного фонду цього року. Зараз Україна завершує обговорення багаторічної програми розширеного фінансування обсягом понад $15 млрд.

Хто ще може дати гроші? Про $7 млрд загальної підтримки протягом пʼяти років говорили представники норвезького уряду, згадує Гайдай. Ще $5,5 млрд може надати Японія (параметри у цьому кейсі поки що невідомі).

Раніше директорка-розпорядниця МВФ Кристаліна Георгієва заявила, що цьогоріч Україні потрібно від $40 млрд до $48 млрд фінансування. Ця цифра може бути верхньою межею додаткового фінансування для уряду, говорить Гайдай.

Держава стимулюватиме банки позичати їй гроші

Мінфіну доведеться запозичувати кошти і на внутрішньому ринку. Згідно з пояснювальною запискою до закону про розширення видатків, уряд очікує залучити 180,6 млрд грн зовнішніх запозичень при 271,6 млрд грн внутрішніх.

Чому так багато? Є два пояснення. По-перше, уряд не може спрямовувати кошти донорів та позичальників на фінансування армії. По-друге, внутрішніми запозиченнями профінансують 100% запланованих погашень цього року, пояснює Білан із Dragon Capital. У поточній версії бюджету йдеться про roll-over rate у 28%.

Це реальне завдання, враховуючи значну ліквідність у банківському секторі, говорить Ваврищук з ICU. Другий фактор – адміністративні заходи НБУ. На початку року регулятор дозволив банкам включати деякі види ОВДП в покриття резервів. З 7 квітня НБУ запроваджує тримісячні депозитні сертифікати під фіксовану ставку в 25%, тоді як ставка за одноденними інструментами знижується з 23% до 20%.

Це підштовхує банки купувати ОВДП. Якщо у першій версії держбюджету плановий показник від розміщення ОВДП на рік складав 90,7 млрд грн, то після дій Нацбанку Мінфін вже у січні–лютому залучив майже стільки ж – 84 млрд грн.

Білан із Dragon Capital не виключає, що НБУ доведеться продовжувати використовувати адміністративні методи, щоб динаміка розміщення ОВДП не погіршувалась.

Ризик друку коштів НБУ зберігається (але є низьким)

Цьогоріч уряд та НБУ, ймовірно, не повернуться до минулорічної практики емісійного викупу держоблігацій Нацбанком, вважають опитані аналітики.

Обійтись без цього допоможуть потенційні надходження від міжнародних партнерів (у тому числі від МВФ) та активізація внутрішніх запозичень, заявив голова НБУ Пишний під час брифінгу. Інший важливий фактор – якщо уряду вдасться збільшити надходження ґрантів, які можна зараховувати як доходи держбюджету.

Ризик того, що «друкарський верстат» НБУ знову запрацює, все ж є. Це може статися, якщо зіграє низка негативних факторів. Це зниження попиту на ОВДП, необхідність різко збільшувати видатки в найближчі місяці (а не рівномірно до кінця року) та труднощі в перерозподілі зовнішніх коштів, які не можна використовувати на оборону, перераховують аналітики Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки.

Курс та інфляція не зростатимуть

За рахунок того, що значна частина коштів піде на грошове забезпечення сил оборони, це стимулюватиме внутрішній споживчий попит, говорить Гайдай із ЦЕС. «По суті це фіскальне стимулювання економіки», – каже він. Чи будуть зростати ціни через це?

Залежить від того, з яких джерел вдасться профінансувати дефіцит. Якщо все піде за планом і додаткові витрати покриють зовнішня допомога та внутрішні запозичення, вплив на інфляцію буде мінімальним, сказав під час брифінгу заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Надходження міжнародної допомоги дасть змогу НБУ утримувати стабільність на валютному ринку, що також сприятиме уповільненню інфляції, додав він.

Важлива передумова для цього – зменшення чи принаймні стабілізація грошової маси за межами банків, каже Гайдай із ЦЕС. Останні адміністративні рішення Нацбанку також направлені на те, щоб банки підвищували ставки з гривневими депозитами.

«Виглядає так, що інфляція уповільнюється швидше, ніж прогнозує Нацбанк, а тиск на валютному ринку суттєво послабився», – говорить Ваврищук із ICU. Це дасть можливість НБУ переглянути облікову ставку раніше, ніж планувалось.

Зараз вона складає 25%. Цикл зниження може початися вже влітку, вважає Ваврищук. Прогноз інфляції ICU на кінець року – це 15–16% проти 18,7% базового прогнозу НБУ.

Витрати на армію підтримають економіку

Додаткове фінансування може позитивно вплинути на економіку, прогнозує Ваврищук. За рахунок чого? «Минулого року внутрішній попит домогосподарств різко скоротився через масову еміграцію та скорочення доходів населення, – пояснює він. – Тому високі заробітні плати військових допомогли уникнути повного колапсу внутрішнього попиту та забезпечили функціонування бізнесу та економіки».

Нинішнє збільшення виплат на армію допоможе уряду і далі підтримувати внутрішній попит. «Це та перевага, що перевищує інфляційні ризики», – вважає Ваврищук.

Стимулювання споживчого попиту збільшить імпорт і дещо погіршить торговельний баланс, додає Гайдай. Але і тут є компенсатор – якщо обсяги та своєчасність надходжень зовнішньої допомоги будуть такими самим, як сподівається уряд.