- Категорія
- Новини України
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 201
Той, що біля Батьківщини-Матері: як киянка врятувала 16-метровий прапор, що привезли з Краматорська
Прапор України з Краматорська підняли поряд з монументом «Батьківщина-мати» у Києві на День прапора України. Перед цим він проїхав понад 4 тис. км, зокрема по всій лінії фронту
Мати військового, киянка Ніна Костюминська, у себе вдома полагодила великий український прапор, який проїхав 4 тисячі кілометрів із Краматорська і був встановлений біля монумента «Батьківщина-Мати» у Києві 23 серпня.
Історію жінки, яка «відремонтувала» прапор, розповів "Українській правді. Життя" її син, Дмитро Костюминський.
Чоловік наразі служить у війську, служить на сході. Його мама Ніна Іванівна у 15-річному віці приїхала до Києва з Криму.
Понад 40 років Ніна Іванівна викладає закрійку та шиття у столичному училищі на Нивках. Коли почалася війна, жінка залишалася у столиці навіть тоді, коли до міста підходив ворог.
Вже півтора року вона допомагає місцевому військкомату: шиє прапори для полеглих бійців, реставрує одяг для військових тощо.
Напередодні Дня прапора до брата захисника Олександра звернулися військові і сказали, що великий стяг з підписами бійців, медиків та волонтерів, який привезли у столицю і вже несли на монтаж, надірвався.
Полагодити прапор, розміром 16×23,5 метри і вагою приблизно 45 кг, треба було терміново, але всі відмовлялися.
«Брат звернувся по допомогу до мами, вона погодилася і полагодила прапор самостійно. Племінниця його підписала, і його віддали на монтаж на щоглу. Так на прапорі з’явився підпис і нашої родини», — розповідає Дмитро.
Військовий говорить, що для нього дуже важливо те, що символічний прапор потрапив до його мами.
«На початку відео кажуть, що цей прапор проїхав всю Україну. Був у Краматорську. Я зараз знаходжуся трохи далі. Прапор був тут, а на останньому етапі опинився у мене вдома. Це дуже символічно. Віддаю шану своїй мамі, яка долучилася до цього масштабного і сокровенного процесу», — каже Дмитро Костюминський.
Дмитро згадує, що коли він пішов на війну, мама «не ставила йому зайвих питань і все зрозуміла».
«Вона мене обійняла і сказала: Сину, я все розумію, так має бути. Це мене тримає тут. Моя мама — сильний воїн», — говорить військовий.