Військовозобовʼязані можуть отримати можливість не йти в ЗСУ — в обмін на вихід із тіні і сплату податків

Разом з посиленням процесу мобілізації до ЗСУ в Україні можуть змінитися і правила бронювання військовозобовʼязаних. Критерієм для цього може стати сплата податків з офіційної зарплати чи доходів. Таку ідею запропонував Офіс президента, кажуть співрозмовники Forbes. У чому вона полягає та як може вплинути на економіку?

Після появи у Верховній раді (ВР) законопроєкту про вдосконалення мобілізації, Офіс президента (ОП), уряд та народні депутати розглядають суттєве оновлення механізму бронювання.

Зараз ця опція доступна лише працівникам підприємств, що мають статус «критично важливих». Новий (або додатковий) критерій, що зараз розглядається — обсяг сплачених до бюджету податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) з офіційної зарплати чи доходу.

Поки йдеться про 6000 грн на місяць, що відповідає близько 33 400 грн окладу. Такі параметри обговорювали на нараді у Міністерстві цифрової трансформації 28 грудня, повідомив Forbes один з посадовців у держсекторі, знайомий з перебігом цієї зустрічі. Він попросив не вказувати його імені і структури, у якій працює, оскільки не має повноважень офіційно коментувати зміст перемовин на нараді.

Наявність цієї ідеї у подібному форматі незалежно один від одного підтвердили чотири співрозмовники Forbes у Верховній Раді (фракції «Слуга народу» та «Голос») та консультант ОП. Усі посадовці розмовляли на правах анонімності через чутливість теми.

Остаточного концепту, як і драфту документу, що описував би новий підхід, ще немає. Двоє зі співрозмовників зазначили, що серед варіантів розглядалося навіть ухвалення нових правил вже на засіданні Кабміну 29 грудня. Йдеться про зміни до постанови уряду № 76, яка встановлює підхід до бронювання.

Однак від такого сценарію відмовилися, уточнили співрозмовник у керівництві президентської фракції ВР «Слуга народу» (СН) та один з міністрів. Тепер, ймовірно, цю ідею розглядатимуть у парламенті між першим та другим читанням мобілізаційного закону, зазначив посадовець з СН.

У чому полягає новий підхід та які у нього шанси на прийняття?

Як може змінитися процедура бронювання

«Або ти захищаєш країну в ЗСУ, або забезпечуєш економічно збройні сили та державу», — так ідею оновлення правил бронювання описує посадовець, знайомий з перебігом наради у Мінцифри. Цікаво, що схожу фразу Зеленський використав у новорічному зверненні: «Сьогодні ми маємо жити за правилом: або ти працюєш, або ти воюєш».

На зустрічі звучали різні цифри, говорить співрозмовник Forbes. Остаточні параметри обговорюються, додає він. Які варіанти на столі є на даний момент?

• Автоматичне бронювання від мобілізації у разі, якщо фізособи сплачують мінімально визначену суму ПДФО на місяць. На нараді звучав поріг у 6000 грн. Це означає близько 33 400 грн окладу (26 900 грн зарплати на руки, оскільки найманий працівник також сплачує 1,5% військового збору). Ще 22% від розміру окладу має сплатити роботодавець у якості єдиного соціального внеску.

Звучайли й Інши цифри. Одна з них — поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 грн — майже відповідає першому варіанту. Третій параметр, що обговорювався: на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ (відповідає окладу 66 000 грн).

• Принцип може бути розповсюджений на ФОП (чіткі критерії для цієї групи поки невідомі).

• Для спеціального податкового режиму «Дія.City» для IT-індустрії (має близько 700 компаній-резидентів з 54 000 працівників. Вони можуть обирати можуть обирати між податком на прибуток у 18% та податком на виведений капітал у 9%) йдеться про мінімальний поріг зарплати в еквіваленті 3200 $.

• Бронювання здійснюється через синхронізацію державних реєстрів. Йдеться про «Оберіг» (зареєстровані військовозобовʼязані) та інформацію про сплату податків. Якщо військовозобовʼязаний сплачує ПДФО у потрібному обсязі і у нього все в порядку з документами у «Оберіг» генерується QR код про бронювання. Він діє 45 днів.

• Для того, щоб нова система запрацювала потрібно ухвалити мобілізаційний закон, привести до ладу вказані реєстри та змінити низку законодавчих норм. Наприклад, потрібно внести зміни до Податкового кодексу, оскільки зараз звітність за ПДФО подається до Податкової служби раз на квартал, а не раз на місяць.

Як бронювання через ПДФО вплине на економіку

Ідею запропонували в Офісі президента, зазначили чотири посадовці серед співрозмовників Forbes. «Ключовий задум — мотивувати робочу силу виходити з тіні та платити податки до бюджету», — каже нардеп з керівництва СН.

Варіант з ухваленням механізму разом із законом про мобілізацію, буде складнішим, ніж шлях через рішення Кабміну. Два співрозмовники серед депутатів Ради мають суттєві сумніви, що цю ідею підтримає достатня кількість парламентарів.

Чи матиме це економічний вплив?

За даними міністра фінансів Сергія Марченка, які він озвучив під час ефіру Business Breakfast від Forbes 27 грудня, близько 3 млн українців сплачують мінімальний податок на доходи фізичних осіб. Інший показник: до війни 11 млн громадян взагалі не сплачували податків, вказує міністр. Обидві цифри включають і чоловіків, і жінок.

«Думаю, що [запропонований механізм бронювання] допоможе детінізації і збільшенню податкових надходжень і переходу ФОП на 3 групі єдиного податку на загальну систему або на трудові договори, — каже віцепрезидентка Київської школи економіки (КШЕ) Наталія Шаповал. — Але це подіє лише якщо буде більш жорстка політика щодо ухилення від мобілізації».

Це також може зменшити дефіцит робочої сили: значна кількість компаній зараз стикається з проблемами у пошуку працівників на офіційне працевлаштування, додає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. «З іншого боку, мені здається, це створить істотні ризики для мобілізації і погіршить якість мобілізованих, оскільки звужує їх пул та виключає багатьох потрібних армії людей, які мають навички та особисті якості, достатні, щоб заробляти понад 33 000 грн», — зазначає він.

Тож загалом це хороше рішення для стійкості економіки, але водночас воно політично чутливе, вважає Гайдай. «Такий хід може посилити відчуття несправедливості у суспільстві, особливо якщо його погано прокомунікувати», — каже він.