Протистояння Зеленського та Залужного викрило розкол в Україні — Bloomberg

За п’ять років Володимир Зеленський зазнав більше трансформацій, ніж зазнають більшість політиків за життя. Спочатку він був коміком, який став президентом, потім він був героєм війни у військовій формі, а тепер він ризикує скотитись до ролі лідера, що зазнав поразки у війні, пише Bloomberg.

Видання зазначає, що публічна суперечка Зеленського з уже колишнім головнокомандувачем Валерієм Залужним припала на найгірший момент, коли Україна опинилась в меншості на полі бою, а США затримують допомогу.

Напередодні початку третього року війни українське керівництво воює з Росією, борючись за отримання важливих поставок від союзників і воюючи між собою. Воно хоче уникнути примусу до мирних переговорів на неприємних умовах, попри зростаючий тиск.

«Зеленський зараз перебуває у такому ж напруженому стані, як і в будь-який інший момент із часу вторгнення», — оцінив його один із високопоставлених європейських дипломатів, який регулярно спілкується з українським президентом.

Авторка матеріалу Дарина Краснолуцька зауважує, що Залужного звільнили після того, як повідомлення про їхні часті суперечки дали зрозуміти, що президент втратив довіру до свого головнокомандувача: «Розрив стосунків між двома найвидатнішими діячами України є найбільшим внутрішнім потрясінням після вторгнення. Тим часом президент Росії Владімір Путін посміхається, насолоджуючись безкоштовним ефірним часом із колишнім ведучим Fox News Такером Карлсоном».

Обидві події відбувалися окремо, але з різницею в кілька годин, і вони підкреслюють не лише виклики перезавантаження війни, але й різні долі двох ключових антагоністів.

Перемога Путіна на березневих виборах є вирішеною, і на даний момент він буде при владі довше, ніж будь-який російський лідер з часів Петра Великого, фігури, з якою він любить себе порівнювати. Зеленський, який прийшов до влади як агент змін, цього року не бере участі у виборах. Але навіть якщо українці не зможуть проголосувати, політика залишається. Незмінним залишається одне: український президент ненавидить слово «пат».

«Це багатозначний термін, який лежить в основі його сварки з людиною, яку боготворили його солдати, колишнім воєначальником, якому належить велика заслуга в опорі, на який мало хто вважав Україну здатною, коли вона була втягнута в найбільший збройний конфлікт в Європі з часів Другої світової війни», — пише видання.

У листопаді минулого року в інтерв’ю The Economist Зеленський дорікнув Залужному, коли той наважився використати словосполучення про «патову ситуацію». Для багатьох це здавалося констатацією факту, але термінологія була вжита в той час, коли жодна зі сторін не розглядала можливість припинення війни шляхом переговорів.

Кілька західних чиновників, які постійно спілкуються з українським президентом, кажуть, що перемога залишається єдиним результатом, з яким погодиться Зеленський.

Але президент, після зими, коли додаткові тисячі смертей не змінили лінії фронту, сам порушив табу та заговорив про «патовість ситуації» в нещодавньому інтерв’ю італійській телекомпанії RAI. Однак навіть там його офіс був розлючений через те, що вони назвали неправильним перекладом — вони наполягали, що Зеленський сказав «застій».

«Як би це не називали, через два роки війни спроби України дати відсіч російським загарбникам не йдуть за планом. Українці не можуть забути про те, як Зеленський, сумніваючись у звітах американської розвідки про неминуче вторгнення, обіцяв, що у травні всі зберуться на пікніки. Вони патріотичні, як ніколи, але з наближенням уже третього травня тривалість війни підриває бойовий дух, а армія каже, що їй потрібно набрати більше людей», — зазначає авторка.

Генерал Залужний користується великою особистою підтримкою. Деякі західні дипломати приватно припускають, що його популярність дісталася і до Зеленського, якого один чиновник назвав тонкошкірим.

Але люди, знайомі з військовим керівництвом, кажуть, що принаймні частково розкол обертається навколо того, що Зеленський надає перевагу сміливішому військовому плану, який суперечить планам більш обережного Залужного на найближчі місяці.

Олександр Сирський, який командує сухопутними військами країни, може бути готовий дотримуватися військових цілей президента, але йому не довіряють деякі люди на полі бою, які вважають його більш безжальним, ніж попередника.

Коли Зеленський був обраний п’ять років тому, він став першим лідером нації, партія якого мала більшість у парламенті. Але останнім часом він не завжди добивався свого під час сесій, які тепер регулярно проходять за зачиненими дверима. Вони розійшлися в думках щодо того, як поповнювати війська, виснажені вимогами війни.

Разом із політикою у вищих ешелонах влади повернулася медійна критика. Колишні комерційні конкуренти все ще співпрацюють у цілодобовому телемарафоні, але глядацькі перегляди впали, а аудиторія натомість стікається до нерегульованих соціальних мереж.

Стосунки Зеленського зі ЗМІ були напруженими ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. На початку війни президент сказав журналістам, що вони також воюють, і чітко дав зрозуміти, що його обурює «дружній вогонь».

Юнацька поведінка перших років перебування на посаді президента вже в минулому. Його громадяни пам’ятають людину, яка не відмовилася відкласти свою комедійну кар’єру, щоб стати наймолодшим президентом в історії; людину, яка одного разу давала телевізійне інтерв’ю, сидячи на велотренажері, не дозволяючи своєму голосу видати зусилля, докладені для того, щоб залишитися на тому ж місці.

Зараз у нього сивіє волосся на скронях. Ще на початку війни він застерігав союзників по НАТО припинити грати в «пінг-понг» через допомогу, але тепер у вільний час він став ще краще грати в настільний теніс.

Іноземні гості — Борис Джонсон, Урсула фон дер Ляєн, Анджеліна Джолі — приїжджають уже не так часто, як раніше. Натомість Зеленський їздить за кордон, як це було минулого місяця, до Давосу та країн Балтії, щоб відстоювати інтереси своєї країни.

Іноземні чиновники помічають зміну тональності цих візитів. Він перейшов від аргументу, що Україна програє без їхньої допомоги, до звернення до їхнього інстинкту підтримувати сторону, яка перемагає. Його команда пам’ятає, як після того, як Україна успішно відбила війська, які оточили Київ, США подолали своє небажання надіслати високоточну зброю. Останнім часом він наголошує, що союзникам дешевше фінансувати Україну, ніж ризикувати воювати з Росією на власній території.

«З наближенням третього року війни його найближче оточення знає, що багато чого змінилося. Вони помітили зміну наративу президента Джо Байдена від „стільки-скільки-вам-потрібно“ до „скільки-ми-можемо“. Вони також усвідомлюють, що означатиме повернення Дональда Трампа», — пише видання.

Bloomberg нагадує, що Зеленський зіграв головну роль у першому скандалі з імпічментом Трампа. Один з помічників Зеленського сказав, що його команда не надто похмуро дивиться на перспективу президентства Трампа. Він нагадав, що тоді Зеленський мав важелі впливу на Трампа, але вирішив ними не скористатися. Що з цього вийде, ми ще побачимо.

Його союзники визнають, що Зеленський є талісманом. Вони кажуть, що жоден з його попередників не зміг би заручитися такою ж мірою міжнародною підтримкою.

Як сказав один високопоставлений європейський чиновник: відсутність його на чолі зробила б ситуацію для України набагато складнішою.