У Трампа є шанси уникнути катастрофи на зустрічі з Путіним — FT

Надії Європи на те, що президент США Дональд Трамп нарешті втомився від маніпуляцій російського диктатора Владіміра Путіна і готовий застосувати жорсткі заходи проти РФ, виявилися марними. У день, коли закінчився дедлайн, встановлений президентом США для глави Кремля, щоб той погодився на припинення вогню у війні проти України, Трамп, замість того, щоб запровадити обіцяні санкції, вирішив запросити Путіна на зустріч. 

Президент США, як і раніше, вважає, що тільки його особиста участь може забезпечити укладення мирної угоди — і що навіть угода, яка може дати Москві майже все, чого та хоче, є вигідною в надії на припинення, принаймні на цей момент, кровопролиття в Україні. Західні лідери повинні донести до Трампа те, що погана угода буде згубною для України, для безпеки Європи та США — і для власної “спадщини” Трампа, пише FT (передає ZN.UA).

Президент США вже зробив Кремлю подарунок, запросивши Путіна на Аляску, а не в третю країну. Російський диктатор, на арешт якого за воєнні злочини видав ордер Міжнародний кримінальний суд, і який мав би бути вигнанцем за безпідставне вторгнення до сусідньої країни, вітається на американській землі. Символічним є й той факт, що Аляска була російською територією, перш ніж була продана США.

У Трампа все ще є шанси уникнути ще більшої катастрофи на Алясці. Головним принципом є те, що він не повинен обговорювати з Путіним будь-які питання суверенітету чи територіальної цілісності України без участі українського президента Володимира Зеленського. Перш за все, Трамп повинен уникнути будь-якого офіційного визнання російської окупації територій України. “Неамериканські” союзники Києва були стривожені припущеннями Трампа про “певний обмін територіями”.

За останні місяці Зеленський тихо визнав, що Київ може погодитися на замороження війни, що фактично означатиме продовження російської окупації територій України, в межах угоди, яка враховує деякі з ключових вимог Києва. Але визнання окупації де-юре переписало б післявоєнний устрій в Європі, легітимізуючи перше перекроювання кордонів європейської держави з 1945 року внаслідок іноземного вторгнення.

“Винагорода” Росії за її війну могла б стати сигналом про перевагу сили, який би відгукнувся в Європі та за її межами. Це могло б підбадьорити Путіна або його наступника піти далі в Україні чи деінде. 

Київ відмовлявся погоджуватися на такі умови РФ: зміна кордонів вимагає внесення поправок до Конституції шляхом референдуму. Зеленський заявляв, що українці не віддадуть свою землю окупантові.

Хоч це й здається малоймовірним, Трамп все ж може здобути певну “перемогу”: забезпечивши беззастережне перемир'я, яке заморозить війну. У Путіна, можливо, немає особливих стимулів для компромісу — російський диктатор переконаний, що його сили можуть витримати опір з боку України й Заходу, а розмови США про обмін територіями підвищили очікування Москви. Проте війна повільно виснажує економіку Росії та вимагає величезних людських жертв, нескінченно витримувати які може бути складно навіть Кремлю. Трамп повинен повернутися на Алясці до свого короткочасного жорсткого підходу і сказати Путіну: якщо той не припинить військові дії, США будуть і далі тиснути на економіку РФ та експорт нафти і, разом зі своїми європейськими союзниками, постачатимуть зброю Україні.

Саме таку стратегію президент США мав би обрати з самого початку. Перемир'я дозволило б залишити інші важливі питання, зокрема, майбутнє тимчасово окупованих Росією територій, Збройні сили України, гарантії безпеки від партнерів Києва, — для обговорення пізніше. Як і в деяких інших війнах, таких як Корейська, остаточного вирішення може не бути досягнуто. Однак у будь-якому випадку метою має бути збереження незалежної державності України поза контролем Росії, а разом з нею — і безпеки Заходу. Саме за це, а не за поступки Кремлю, Трамп повинен прагнути увійти в історію, наголошує видання.