Як закінчиться війна РФ проти України? WSJ назвало два можливі сценарії

Зустріч президента США Дональда Трампа з російським диктатором Владіміром Путіним на Алясці закінчилася, а мир у війні РФ проти України поки не наблизився. Але два найімовірніші варіанти закінчення російського вторгнення стають дедалі більш очевидними, пише WSJ - передає ZN.UA.

Україна може втратити територію, але вижити як безпечна і суверенна держава. Або ж вона може втратити і територію, і суверенітет, повернувшись у сферу впливу Москви. Який з цих сценаріїв реалізується — і коли, залишається неясним.

Акцент російського диктатора на “першопричинах війни” — його стандартний вираз для низки скарг на прозахідну політичну траєкторію України та розширення НАТО в Центральній і Східній Європі — показує, що Путін не відмовився від своїх загальних цілей з відновлення політичного впливу Росії на Україну, відновлення сфери впливу Москви на сході Європи та відновлення статусу світової великої держави. 

Спроба Росії прямо захопити Київ зазнала повного провалу і, ймовірно, є недосяжною. Завдяки наполегливій обороні України РФ досягає лише незначних успіхів на полі бою, заплативши за це високу ціну. Надії України на повне вигнання російських загарбників також послабилися, зважаючи на виснажений стан власної армії. Це залишає два ймовірні варіанти завершення найбільшої війни в Європі з часів Другої світової, вважає видання.

“Поділ” із захистом

Керівництво України тихо змирилося з тим, що країна не має військової сили, щоб повністю відновити свої кордони. Минулого тижня президент України Володимир Зеленський під час розмови з Трампом та європейськими лідерами висловив готовність до переговорів щодо території після припинення вогню, яке може заморозити поточну лінію фронту.

Київ та європейські країни заявляють, що ніколи не визнають юридично окупацію росіянами українських територій, оскільки це підірве міжнародне право, давши стимул для подальших завоювань. Але вони дали зрозуміти, що можуть змиритися з реальністю фактичного контролю Росії над цими землями.

Найкращим сценарієм для Києва та його європейських союзників, ймовірно, є обмеження контролю РФ тими територіями, які вже окуповані, що становить приблизно п'яту частину території України. Кремль продовжує наполягати на тому, щоб ЗСУ відступили з територій, які він вважає російськими, але не контролює, зокрема з контрольованої силами Україною частини Донецької області, де ЗСУ утримують ланцюг укріплених міст, які Росія не змогла захопити. 

Але найбільше питання полягає в тому, що станеться з рештою 80% території України.

Київ та його європейські союзники хочуть захистити майбутню безпеку та суверенітет решти території України за допомогою поєднання сильної української військової оборони та західної безпекової допомоги. Так звана “коаліція охочих” на чолі з Великою Британією та Францією хотіла розгорнути частину своїх військових в Україні як додатковий засіб стримування майбутніх російських нападів.

Європейські лідери сподіваються, що США приєднаються до гарантій безпеки для України, й останніми днями їх “надихнула” відкритість Трампа до цього. Однак будь-яка можлива роль США залишається незрозумілою.

Такий результат був би схожий на закінчення Корейської війни 1953 року: півострів залишився розділеним, але Південна Корея з того часу захищена, не в останню чергу американськими військами.

Для Путіна, однак, результат у “корейському стилі” означав би історичну поразку.

Він би утримував 20% території України — значну частину якої війська РФ перетворили на руїни, але назавжди “втратив” би більшу частину України, спостерігаючи, як західні війська захищають країну, яку він наполегливо називає “братньою нацією” Росії.

Причиною такої поступки Путіна могли б стати його побоювання, що війна створює нестерпні економічні та політичні ризики для внутрішньої стабільності Росії, або що РФ не зможе впоратися з посиленням санкцій. Однак на сьогодні більшість спостерігачів не бачать підстав вважати це реальністю.

“На цей момент російська точка зору полягає в тому, що ця війна є нестійкою, але Україна є ще менш стійкою, і до того часу, як економічні проблеми змусять припинити війну, Україна вже програє”, — сказав аналітик Яніс Клюге з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.

Трамп та інші американські чиновники висловили думку, що Вашингтон може завдати удару по російській економіці, обмеживши її доходи від експорту енергоносіїв за допомогою запровадження тарифів для покупців нафти РФ, санкцій на банківські операції, заборони на використання російського тіньового флоту нафтових танкерів та інших заходів. Більшість аналітиків вважають, що санкції можуть бути посилені, але для досягнення значного ефекту знадобиться час.

І, якщо Путін не побоюється за свою владу, неясно, в який момент він поставить економічні труднощі вище за свою зацикленість на Україні та рішучість зробити Росію знову “великою”.

“Поділ” з підпорядкуванням

З моменту повномасштабного вторгнення в 2022 році Росія вимагає скорочення чисельності Збройних сил України, обмеження озброєння та поставок західної зброї, а також зміни політичного режиму країни, включаючи Конституцію, керівництво й політику щодо мови, історії та національної ідентичності.

Найбільша небезпека для України полягає не лише у втраті територій на сході та півдні. Найбільша загроза — це ризик, що те, що залишиться, не зможе протистояти черговому нападу РФ. Ця загроза може змусити Київ поступитися вимогам Москви.

Такий результат перетворив би Україну на “російський протекторат”, що означало б капітуляцію для нації, яка прагне зміцнити свою демократію та інтегруватися з Європою і Заходом. Саме цьому українці намагаються запобігти.

Поле бою залишається єдиним способом, яким Путін може досягти таких умов капітуляції. Хоча російські війська продовжують здобувати лише обмежений прогрес, їхня головна мета — знесилити армію та волю України до боротьби.

Після 3,5 років безперервної війни українські війська втомлені, росіяни переважають їх чисельно, також військові ЗСУ висловлюють незадоволення своїми генералами. Але вони продовжують чинити опір російському вторгненню. А характер війни, в якій дедалі більшу роль відіграють дрони, сприяє обороні, а не нападу.

“Я не бачу, щоб українська армія розпадалася. Але в досить тривалому часовому проміжку ми можемо дійти до точки, коли, якщо Україна не вирішить свої проблеми з формуванням і управлінням Збройними силами, вона, можливо, не буде переможена на полі бою, але буде дедалі більше виснажуватися”, — каже військовий експерт Майкл Кофман.

Більшість аналітиків вважають, що переваги РФ у чисельності населення, кількості військ і фінансових ресурсах роблять її більш стійкою у війні.  

“Але історія цієї війни показує, що Україна виявилася гнучкою і стійкою”, — додав Кофман.

Всупереч усім прогнозам, Україна досі знаходила шляхи продовжувати опір, залишаючи результат війни відкритим.

Путін відкинув ініціативу США та Європи щодо припинення вогню, яке б заморозило поточну лінію фронту, з подальшими переговорами про контроль над українськими територіями та гарантії безпеки для України. Натомість російський диктатор дав зрозуміти, що продовжуватиме війну, доки Україна та Захід не погодяться виконати вимоги Москви. Також Путін казав, що Україна повинна мати гарантії безпеки, але минулі переговори вже показали, що диявол криється в деталях.