Європейські союзники обговорюють створення 40 км буферної зони вздовж лінії фронту між Україною та РФ — Politico

Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони вздовж лінії фронту між військами України та РФ у межах потенційної мирної угоди, повідомляє Politico.

За словами п’яти європейських дипломатів, ця пропозиція є однією з декількох, які військові та цивільні посадовці обговорюють для післявоєнного врегулювання або перемир’я у війні РФ проти України. Чиновники не можуть дійти згоди щодо фактичної глибини зони, і незрозуміло, чи прийме Україна такий план, оскільки він, імовірно, передбачатиме територіальні поступки. США, схоже, не беруть участі в обговореннях створення буферної зони.

Але той факт, що чиновники розглядають можливість «блокування» смуги землі всередині України для забезпечення крихкого миру, свідчить про відчай союзників по НАТО в пошуках шляхів завершення повномасштабної війни, яка триває вже майже чотири роки. Російський диктатор Владімір Путін не виявляє бажання припиняти бойові дії.

«Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо вони (європейці — ред.) думають, що кілька британських і французьких спостерігачів зупинять росіян від вторгнення в Україну, то вони помиляються», — каже колишній чиновник Пентагону Джим Таунсенд.

Розмежування має велике історичне значення. Європейські дипломати утримуються від порівнянь із суворо охоронюваним кордоном між КНДР і Південною Кореєю, які технічно все ще перебувають у стані війни. Чиновники більше порівнюють це з поділом Німеччини під час холодної війни.

Путін і його помічники заявляли про роботу над створенням буферної зони уздовж кордону Росії з Україною, що збільшило б відстань між Москвою та українською артилерією і дронами. Але поки що не з’явилося жодних деталей, які б давали уявлення про те, що саме передбачають ці пропозиції.

Кількість військовослужбовців, необхідних для патрулювання кордону, також залишається проблемою. Чиновники обговорюють цифри від 4 тисяч до 60 тисяч військових. Але західні союзники ще не взяли на себе жодних зобов’язань, а президент США Дональд Трамп відмовився від потенційної присутності американських військ в Україні.

НАТО тим часом намагається підготувати сили реагування у складі 300 тисяч військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від потенційного нападу РФ.

За словами двох дипломатів, будь-які миротворчі сили мають виконувати подвійну роль: патрулювати поблизу демілітаризованої зони, а також навчати українських військових.

Союзники утримуються від публічних зобов’язань щодо присутності військових, чекаючи на ключові деталі. Питання стосуються правил дій сил НАТО на передовій, того, як реагувати на ескалацію з боку Росії, і чи будуть потрібні треті країни для патрулювання території, якщо Кремль виступить проти присутності військ Альянсу в буферній зоні.

«Всі намагаються якомога швидше вирішити питання гарантій безпеки, щоб Трамп не змінив своєї думки щодо тиску на Путіна з метою досягнення переговорного врегулювання», — сказав один з європейських чиновників.

Пропозиція щодо буферної зони не обговорювалася на онлайн-зустрічі глав оборонних відомств країн НАТО, в якій брали участь голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн і верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та очільник Європейського командування США Алексус Гринкевич.

За словами двох європейських чиновників, французькі та британські війська, ймовірно, становитимуть основу потенційного іноземного військового контингенту, і ці країни спонукають інших союзників до допомоги з наданням військових ресурсів.

Водночас, така ідея викликала занепокоєння у країн НАТО, що межують з Росією. Польща, зокрема, висловила побоювання, що це зробить її вразливою до нападу.

Деякі союзники висловили побоювання, що створення буферної зони може фактично поставити українські міста під додатковий ризик нападу або повторного вторгнення Росії.

«Це не дуже розумно проти супротивника, який не веде переговори в дусі доброї волі», — сказав один із двох європейських чиновників.

Польща і Німеччина заявили, що не зацікавлені у введенні військ в Україну, тоді як, наприклад, Естонія пообіцяла надати деякі сили. Союзники передбачають, що левову частку військ поблизу будь-якої зони припинення вогню або буферної зони все одно становитимуть саме українські сили, сказав ще один європейський чиновник.

Члени НАТО ведуть переговори з американськими посадовцями про надання супутникової розвідки та «повітряної підтримки». Високопоставлені чиновники Пентагону вже заявили своїм європейським колегам, що США відіграватимуть мінімальну роль у будь-яких гарантіях безпеки для України.

США, мабуть, є єдиною країною НАТО, яка має достатню кількість супутників для надання розвідданих, аби гарантувати, що Росія не порушить потенційне перемир’я або мирну угоду.

«Усі чекають, поки керівництво Міністерства оборони США прояснить, наскільки воно готово взяти на себе зобов’язання, і вони (США — ред.) дозволяють європейцям розкрити свої карти. Тож це трохи нагадує танець», — сказав європейський чиновник.