Україна зупинила удари по російських НПЗ — WSJ

Українські військові призупинили удари по російських нафтопереробних заводах, повідомили The Wall Street Journal  джерела, обізнані з перебігом операцій. Це сталося після кількох тижнів тиску з боку президента Дональда Трампа, який похитнув упевненість Києва в підтримці США.

За словами джерел, неофіційна пауза, яка, як очікується, триватиме до завершення проміжних виборів у США, а можливо, і до пізніших дат у листопаді, розпочалася на початку минулого тижня, у розпал кризи в американсько-українських відносинах. За кілька днів до цього Трамп закликав усунути Зеленського, а компанія Ілона Маска SpaceX обмежила використання Україною супутникового інтернет-сервісу Starlink.

Український уряд не оголошував про призупинення ударів по нафтопереробних заводах. Зеленський заявляв, що Україна хоче натомість отримати кращий захист власної енергетичної інфраструктури, яку Росія систематично знищує ракетними та дроновими атаками напередодні зими.

Однак Росія продовжує посилювати ракетні та дронові атаки на українську енергетичну інфраструктуру й міста, внаслідок чого кількість загиблих серед цивільного населення зростає.

За словами двох військових посадовців, обізнаних із ситуацією, підрозділам України, які здійснюють далекобійні удари, у середині жовтня повідомили, що кампанію проти нафтопереробних заводів фактично призупиняють після завершення вже розпочатих операцій.

Міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив Зеленському, що військові дійшли висновку: через делікатну дипломатичну ситуацію краще тимчасово утриматися від ударів по нафтопереробних заводах, розповіло джерело, обізнане з обставинами.

За словами співрозмовника, Зеленський погодився, але наголосив, що військові можуть знову завдавати ударів по НПЗ, якщо ухвалять таке рішення.

«Наші хлопці намагалися бути трохи обережнішими в ці дні. Але вони не мають наказу не атакувати нафтопереробні заводи», — заявив Зеленський журналістам у Києві у вівторок.

За його словами, зараз українські підрозділи безпілотників атакують різні типи цілей у Росії.

Залежність України від Starlink, обміну розвідувальною інформацією зі США та ракет-перехоплювачів для систем Patriot зробила її вразливою до американського тиску, хоча Трамп припинив більшу частину військової та фінансової допомоги Києву після повернення до Білого дому минулого року.

Протягом останніх тижнів Трамп посилював тиск на Зеленського, вимагаючи припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Він звинувачував Україну у високих світових цінах на пальне, які енергетичні експерти переважно пов'язують із війною між США та Іраном.

Кандидати від Республіканської партії побоюються, що високі ціни на пальне можуть зашкодити їм на проміжних виборах у вівторок. Тим часом Трамп пом'якшив санкції щодо російського дизельного пального, намагаючись зменшити фінансовий тиск на американських фермерів та інших споживачів.

Спеціальний представник США Джаред Кушнер повторив вимогу Трампа припинити удари по російських НПЗ під час зустрічі із Зеленським 20 жовтня в Осло, повідомили двоє американських посадовців.

Один із них охарактеризував розмову як «дуже жорстку».

Кушнер, який через хворобу долучився до зустрічі дистанційно, заявив Зеленському, що той має призупинити удари, оскільки він і спеціальний представник США Стів Віткофф витрачають багато часу, енергії та авіаційного пального на посередництво в переговорах із Москвою, розповів один з американських посадовців.

За словами цього співрозмовника, 30-денна пауза в ударах по НПЗ стала б для України способом висловити вдячність.

Наступного дня після зустрічі в Осло Трамп зателефонував Маску й попросив відновити супутниковий зв'язок для України. Американські посадовці заявили, що ці два питання — Starlink та удари по нафтопереробних заводах — жодним чином не були пов'язані між собою.

Українські та європейські посадовці описали ситуацію більш неоднозначно.

За словами високопоставлених європейських чиновників, європейські союзники Києва радили Зеленському враховувати політичну чутливість питання цін на енергоносії напередодні проміжних виборів у США.

Деякі з найвідданіших європейських прихильників Києва дедалі більше непокоїлися через загострення риторики між Трампом і Зеленським та перебої в роботі Starlink. Вони підштовхували Зеленського до призупинення ударів по НПЗ до завершення проміжних виборів, розповів один із європейських посадовців.

20 жовтня Україна атакувала нафтоперекачувальну станцію на трубопроводі «Дружба» в Тамбовській області Росії. Це був останній на цей момент удар по російській нафтовій інфраструктурі.

У попередні дні Україна завдала ударів по нафтових об'єктах у Санкт-Петербурзі, нафтопереробному заводу в Рязанській області та великому газовому підприємству в Сургуті, у Сибіру.

Кампанія України проти російських НПЗ була спрямована на скорочення нафтових доходів, які допомагають фінансувати російське вторгнення до меншої за розмірами сусідньої країни.

Київ побоюється, що припинення цих ударів дозволить російському президенту Владіміру Путіну продовжувати його руйнівну війну проти України.

Протягом останніх тижнів Зеленський говорив Трампу, що Україна повинна отримати щось натомість, якщо припинить удари по нафтопереробних заводах.

Найбажанішим для нього варіантом було взаємне енергетичне перемир'я з Росією, за умовами якого Москва припинила б удари по українських електростанціях.

Двома іншими варіантами, які він пропонував, були надання ракет Patriot для захисту української енергосистеми або дозвіл використовувати Starlink на території Росії, щоб безпілотники могли знищувати російські ракетні пускові установки.

Однак жодна з цих ідей не отримала суттєвого розвитку.

Натомість американський тиск на Україну поставив під загрозу окремі елементи її оборони.

Обмеження швидкості, запроваджені 14 жовтня для військової версії Starlink, яку використовує Україна, паралізували удари безпілотників по логістиці російської армії, а також роботу деяких дронів-перехоплювачів, які захищають українські міста від російських реактивних безпілотників.

Повноцінну роботу Starlink відновили 24 жовтня, через три дні після того, як Трамп зателефонував Маску й попросив зняти обмеження.

Американські посадовці заявили, що відновлення роботи Starlink не ставили в залежність від призупинення Києвом ударів по нафтопереробних заводах.

Однак деякі українські посадовці заявили, що країна перебувала під сильним тиском, аби забезпечити Трампу політичну перемогу.

Україні терміново була потрібна допомога Білого дому для відновлення супутникового зв'язку. За словами одного з військових посадовців, Starlink та нафтопереробні заводи стали двома частинами однієї історії.

Зараз українські безпілотники знову літають у звичайному режимі. Однак десятиденне порушення роботи Starlink і погрози США припинити інші критично важливі види підтримки ще більше похитнули довіру до Сполучених Штатів серед українських військових, урядовців і суспільства загалом.

В Україні поширена думка, що адміністрація Трампа у своїй посередницькій стратегії віддає перевагу Росії. Водночас багато українців обурені тим, що Трамп неодноразово звинувачував Київ у війні, яку розпочав Путін і яку він не демонструє жодних ознак готовності завершити.