Ветеран АТО рассказал, как освобождали Славянск

12 квітня 2014 року російські загони вторгнення, до яких приєдналися бойовики з ОРДО і представники місцевого криміналітету, захопили місто Слов’янськ. Все почалося зі вторгнення в будинок міського відділення МВС України, а також місцевого відділу СБУ, згодом українське місто стало штаб-квартирою одного з ватажків терористів Ігоря Гіркіна, а будівля міського управління СБУ отримала сумну славу в’язниці нового режиму.

Майже три місяці Слов’янськ був під окупацією. Як це було і що змінилося з того часу – розповідає ветеран АТО Михайло Саволюк, який брав участь у визволенні міста.

“У той час нас розподілили по блокпостах навколо Слов’янська, де знаходилися спецпідрозділи ГРУ, які очолював Гіркін. Він привіз разом з собою так званих ополченців з Росії, які організовували незаконні збройні формування. 13 квітня, коли бойовики розстріляли українських військових, які їхали, щоб з’ясувати ситуацію в місті, почалася АТО “, – розповідає учасник бойових дій.

Тоді і населенню Слов’янська, і військовим доводилося нелегко. У місті перебували озброєні до зубів бойовики. Вони готувалися до захоплення більшої частини України, адже в Росії був план створення “Новоросії”. Крім того, був інформаційний вакуум. Люди не знали, що відбувається в Києві, і чому по їх місту ходять озброєні люди. Російські найманці захоплювали не тільки відділення державних органів, а й школи, церкви. Наприклад, з однієї церкви після звільнення Слов’янська українські військові вивезли чотири КамАЗи новітньої зброї. На противагу бойовикам в українських бійців були тільки автомати і наказ блокувати місто, поки наші політики будуть вести переговори. Але завдяки силі духу та навичкам наші військові змогли вже 5 липня звільнити місто від терористів.

На питання про те, чи могло бути інакше, адже тоді всі розуміли, що бойовики можуть захопити Донецьк, Михайло Саволюк відповів, що по-іншому бути не могло. Тому що в 2014 році українська армія не була готова до ведення бойових дій. Великою перешкодою було те, що військових багато років вчили, що вбивати – це погано, а тепер їм довелося стріляти в живих людей. Але наша армія змогла подолати цей психологічний бар’єр, і тепер веде боротьбу за окуповані території.

“Ми могли б почати зачистку міста своїми невеликими силами, але тоді були б жертви серед мирного населення. А цього не можна було допустити”, – говорить ветеран АТО.

Що стосується втрат серед військових, то за час окупації Слов’янська загинули 70 українських військових і 470 терористів. Крім того, місто зазнало збитків у розмірі 1,5 млрд гривень.

Тоді найскладнішим було донести до свідомості людей, що їх не залишать одних, що мирне життя буде відновлене, що українські військові продовжать їх захищати. Адже за три місяці вони вже натерпілися, їх встигли переконати, що російські регулярні війська увійдуть в Україну і захоплять її територію.

На сьогоднішній день Слов’янськ дуже змінився. Тепер проросійські сили вже не змогли б окупувати місто, адже люди виступили б проти.

Соломія ЛУКОВЕЦЬКА, UATV