- Категорія
- Статті
- Дата публікації
- Кількість переглядів
- 247
Є добробат, де не потрібен автомат
Вони розбирають завали будинків після обстрілів, вивозять будівельне сміття, вставляють вікна, ремонтують дахи, працюють на відновленні будівель, які постраждали в результаті боїв з російськими окупантами. Це — «лінія фронту» сумського будівельного батальйону «Добробат», з «бійцями» якого нещодавно спілкувався журналіст Карачуна
Батальйон «Добробат» — благодійний проект, який працює у семи областях України: Київській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Сумській.
Усі члени «Добробату» працюють тут на волонтерських засадах, тобто — добровільно. Переважна більшість — це жителі тих регіонів, де на різних будівельних об’єктах трудяться активісти «Добробату». Але є серед них і жителі окупованих територій — вимушені переселенці.
Волонтери «Добробату» — люди різних професій. Професійних будівельників серед них одиниці. Жінок, звичайно, менше, ніж чоловіків. І це зрозуміло: приміром, демонтаж напівзруйнованих будинків потребує чоловічої фізичної сили. Але є у «Добробаті» і чимало будівельних робіт, де жінки успішно працюють нарівні з чоловіками (наприклад, чистять цеглу, розбирають дрібні будівельні конструкції).
Кістяк «Добробату» складають, звичайно, люди активного віку і молодь. Є серед волонтерів і люди, які мають солідний трудовий і життєвий досвід.
Кожен з волонтерів десь працює (і цим заробляє собі на життя). Волонтерство у «Добробаті» — у вільний від основної роботи час.
Сумський «Добробат» складається з двох батальйонів: один працює у Сумах, інший — у місті Ромни. Чисельність кожного батальйону близько двадцяти людей. За рік роботи «Добробату» через нього пройшло близько 150 людей. Є й «кістяк» колективу — 5-6 людей, які працюють тут від самого початку.
Волонтери «Добробату» часто виїздять на будівельні об’єкти в різні міста області — Охтирку, Лебедин, Тостянець.
«Добробат» тісно співпрацює з місцевою владою, яка допомагає волонтерам транспортом, пальним, харчуванням.
Будівельні матеріали та професійні інструменти, обладнання надають «Добробату» різні благодійні фонди та приватні компанії. В основному — зарубіжні. Деякі будматеріали придбаваються за рахунок грантів, що видаються на відбудову.
За словами керівника сумського «Добробату» Олексія Клюєва, на цей час волонтери добровольчого батальйону здійснили більше двохсот виїздів на різні будівельні об’єкти.
Серед найбільш знакових об’єктів — будівля Охтирської міської ради. У березні 2022 року будинок міськради був зруйнований окупантами — по ньому влучили три авіабомби. Після деокупації Охтирки, волонтери сумського «Добробату» зробили демонтаж будинку міськради, який після обстрілів перебував у аварійному стані.
В Охтирці волонтери також виконували ремонтні роботи в художній школі: замінили 150 кв. м. вікон.
Основний обсяг будівельних робіт «Добробат» виконував у Тростянці — місті, яке торік зазнало найбільших руйнувань на Сумщині. Це і демонтаж внутрішніх перегородок у п’ятиповерховому будинку біля залізничного вокзалу, і ремонтно-відновлювальні роботи Тростянецької міської лікарні.
Зараз волонтери «Добробату» виконують будівельні роботи в одному з будинків, який постраждав від обстрілів.
«Яка мотивація у людей, які у вільний час розбирають завали, відвантажують будівельне сміття, виконують важкі будівельні роботи?», — це питання я задавав кільком волонтерам «Добробату».
Відповіді були різні: «Це — мій внесок у нашу перемогу», «Я таким чином хочу допомогти своїм землякам, які постраждали від війни», «Вважаю це своїм громадянським обов’язком» і таке інше.
— А є у членів вашої команди якісь вагомі стимули для зайняття волонтерською діяльністю, про які не прийнято голосно говорити? , - запитав я Олексія Клюєва.
— Які можуть бути стимули… Волонтерство, приміром, не дає броні від мобілізації чоловікам. Щодо суто матеріальних стимулів, то навряд чи можна вважати такими ті скромні продовольчі набори, які інколи видає нашим волонтерам місцева влада. Отож, мотивація суто гуманітарна.
Війна триває. Ворог регулярно обстрілює прикордонні райони Сумщини — Білопілля, Краснопілля, Глухів, Велику Писарівку. Сумській області не повезло: вона має найбільш протяжний серед інших регіонів України кордон з Росією: 563,8 км. Отож, наразі у вищезгаданих прикордонних громадах небезпечно виконувати відновлювально-будівельні роботи.