Скільки у Слов’янську «місцевих» переселенців, які живуть вдома?

Приблизно рік тому жителі Слов’янська, які після початку великої війни виїхали в евакуацію, почали масово повертатися до рідних домівок. Цьому передував успішний наступ Сил оборони України, які відкинули ворога подалі від міста. У результаті на початку осені 2022 року у Слов’янську відчутно покращилася ситуація з воєнною безпекою. Невдовзі була відновлена подача природного газу на місто, тепломережа запустила котельні — чому ж не повернутися додому?

І Слов’янськ почав оживати просто на очах. Першими, як і очікувалося, почали повертатися додому ті наші земляки, які виїжджали до тилових регіонів України.

Хоча було і чимало таких українців, кому настільки набрид закордон, що люди ладні були жити під обстрілами, аби тільки вдома. Тому багато «європейських» слов’янців також приїздили до рідного міста — принаймні «на розвідку».

Але зараз мова не про тих, хто повертався-виїжджав з-за кордону, бо в країнах Європи існують свої правила перебування українських біженців.

Мова про тих наших земляків, які після евакуації у більш безпечні регіони отримали статус ВПО. У кожного з них є Довідка внутрішньо переміщеної особи — фактично другий паспорт, яка дає право щомісяця отримувати виплати від держави. Для дітей та осіб з інвалідністю — три тисячі гривень, для усіх інших ВПО — дві тисячі гривень.

Звісно, враховуючи рівень цін на продукти харчування, оренду житла, комунальні послуги тощо, ці виплати — копійки. Але без них переселенцям взагалі ніяк! Тому більшість ВПО завжди чекають заповітні 15 та 28 числа місяця, коли на банківську картку мають надійти «переселенські» гроші.

До цих грошей звикли усі ВПО, відмовлятися від них ніхто не хоче!

Причому тисячі наших земляків продовжують отримувати ці «переселенські» гроші навіть тоді, коли повертаються додому і живуть вдома місяцями. Хоча закон вимагає повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за місцем отримання довідки ВПО не пізніше, ніж за три дні до дати від’їзду.

Думаєте, повідомляють? Не будьте наївними…

Коли я обговорював цю проблему з кількома жителями Слов’янська, мої співрозмовники називали такий аргумент: сьогодні я приїхав (ла) додому, живу місяць, другий, півроку. Ситуація у місті більш-менш спокійна. Але у будь-який момент вона може різко погіршитися! Наприклад, лінія фронту може знову критично наблизитися до Слов’янська, і тоді знову почнуться жорстокі обстріли міста — що тоді робити: знову витрачати на старому-новому місці проживання нерви і час для отримання довідки ВПО?

Звісно, аргументи слушні. Хіба винуваті пересічні українці в тому, що росіяни напали на Україну? Якби не війна, хіба хтось би кудись їхав? І кому тоді була б потрібна довідка ВПО, або гуманітарна допомога?

Схоже, що влада в Україні це також добре розуміє, тому й не застосовує (принаймні, поки що) драконівські заходи до ВПО, які порушують чинне законодавство (повернулися додому, але не відмовилися від статусу ВПО).

Але і вимушеним переселенцям треба не надто зловживати своїм статусом ВПО, і хоча б формально виконувати вимоги закону. Тим більше, що ці вимоги досить поблажливі.

Зокрема, як повідомляють фахівці системи безплатної правничої допомоги, чинними правовими актами передбачено усього п’ять підстав, коли довідка ВПО може бути скасована. Зокрема, якщо людина:

1. подала заяву про відмову від довідки;

2. повернулася до покинутого місця постійного проживання;

3. виїхала на постійне місце проживання за кордон;

4. подала завідомо недостовірні відомості;

5. скоїла кримінальне правопорушення.

Звісно, після скасування довідки ВПО автоматично скасовується і допомога на проживання.

Тобто у нашому випадку довідка ВПО може бути скасована, якщо людина повернулася до покинутого місця постійного проживання. Тобто — повернулася з евакуації додому.

Але у кожної людини можуть виникати обставини, коли треба повернутися на якийсь час додому.

Що треба робити, аби при цьому не втратити статус ВПО?

Законодавство передбачає і такі ситуації.

Відповідно до роз’яснень юристів, якщо людина понад 60 днів відсутня за місцем проживання, то це дає обґрунтовані підстави вважати, що вона повернулася до покинутого місця постійного проживання. Наслідком є втрата статусу ВПО.

Як бачимо, вдома можна перебувати до двох місяців на цілком законних підставах.

Причому, цей термін можна подовжити до 90 днів. Але для цього треба мати обґрунтовані причини. Їх треба викласти у письмовому зверненні до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання.

Чи можуть контролюючі органи «вичислити» переселенця-порушника? Якщо поставлять собі таку мету — то так. Але поки що держава тільки погрожує такими перевірками і продовжує майже усім ВПО платити «переселенські» гроші — допомогу на проживання.

Нині її отримують близько двох з половиною мільйонів вимушених переселенців. Це — одна з найбільших за обсягом фінансування з державного бюджету соціальних програм. У поточному році на неї буде витрачено 57 мільярдів гривень!