Чи не стане раритетом слов’янська сіль «Екстра»?

Дефіцит солі, що виник в Україні весною-літом 2023 року, швидко було ліквідовано: в Україну пішов імпорт. І ми вперше відчули смак польської та турецької солі, яку рітейлери завозили в країну.

Правда, українцям смак імпортної солі здавався дещо «гіркуватим», адже сіль додала в ціні сотні процентів.

Потім, коли споживчий ринок вдосталь наситився сіллю, готівкові ціни на цей продукт повсякденного попиту дещо знизилися. Але про довоєнний їх рівень годі й мріяти.

«Солоне життя» з присмаком гіркоти

Війна перетворила нашу державу в країну, яка критично залежить від імпорту солі. Хоча раніше Україна продавала сіль у 15 країн світу. Приміром, у 2023 році Україна імпортувала понад двісті тонн солі. Витрати на імпорт солі становили близько 46 мільйонів доларів США.

До війни найбільший виробник солі в Україні — підприємство «Артемсіль» (м. Соледар Бахмутського району) — забезпечував внутрішній ринок харчовою і технічною кам’яною сіллю. Причому, український ринок споживав лише третину соледарської солі. Решта йшла на експорт.

Перспективи відновлення видобутку кам’яної харчової солі державним підприємством «Артемсіль» нині не проглядаються зовсім.

Місто Соледар, де розташовані соляні копальні, як відомо, було окуповане росіянами ще у січні 2023 року. Невдовзі після цього соледарська кам’яна сіль зникла з полиць магазинів: коли немає свіжого видобутку, товарні запаси тануть досить швидко.

Щось подібне відбулося і з сіллю, яку перед війною випускало ТОВ «Слов’янська сіль». Це знаменита кухонна сіль «Екстра», яка виготовлялася у Слов’янську методом виварювання з розсолу.

Слов’янська «Екстра» — немов раритет

Після здобуття Україною незалежності, виробництво виварної солі у Слов’янську зазнало кілька реорганізацій: від орендного підприємства «Слов’янський солевиварювальний комбінат» — до ТОВ «Слов’янська сіль». У часовому вимірі між ними були ТОВ «Слов’янська соледобувна компанія» та ТОВ «Руссоль — Україна».

За короткий проміжок часу (10-15 років) виробництво солі у Слов’янську зазнало значних втрат. Було повністю зруйновано (причому, не війною!) сільзавод № 1, який швидко перетворився на руїни. Про існування сільзаводу на цьому місці тепер нагадують хіба що залишки виробничих приміщень, а також назви: є вулиця Сільзаводська та однойменна зупинка громадського транспорту …

Але залишався працювати сільзавод № 2, який випускав виварну сіль «Екстра», а також певний обсяг технічної солі.

Тривалий час виробництвом виварної солі займалося ТОВ «Руссоль-Україна», яке у 2021 році змінило назву на ТОВ «Слов’янська сіль». Підприємство засновано компанією LITINEA LTD (нерезидент України), що зареєстрована на Кіпрі. Кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Слов’янська сіль» — Кура Егідіюс (Литва).

ТОВ «Слов’янська сіль» (як і ТОВ «Руссоль-Україна) з 2011 року веде господарську діяльність (і зареєстроване) на території селища Райгородок, де розташований розсолопромисел. Розмір статутного капіталу підприємства — понад п’ять мільярдів гривень.

Останній фінансовий звіт ТОВ «Слов’янська сіль» подало за 2021 рік. У ньому, до речі, значаться 36 182 000 гривень збитків. Для порівняння: у звіті за 2020 рік компанія показувала 35 488 000 гривень чистого прибутку.

Отож, як видно з фінансового звіту, бізнес у підприємства почав «кульгати» ще до великої війни.

Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну, його доконало: від ворожих обстрілів постраждав сільзавод № 2. Виробництво виварної солі у Слов’янську припинилося.

Новий вид бізнесу — фасування солі

Але природа, як відомо, не терпить порожнечі. А бізнес — і поготів.

Після того, як з українського ринку пішли два потужних виробника харчової та технічної солі — соледобувні компанії з Соледару та Слов’янська — вільну нішу на ринку частково зайняли виробники солі з Закарпаття (Солотвинське родовище і нове Тереблянське родовище) та Прикарпаття (Дрогобицька солеварня).

Найбільш перспективне Тереблянське родовище. Найближчим часом, як запевняє керівництво Закарпатської обласної військової адміністрації, це родовище зможе у повному обсязі забезпечувати потреби України у харчовій та технічній солі.

А поки що українці здебільшого споживають імпортну сіль. В Україну її завозять з Туреччини, Польщі, Чеської республіки, Румунії, Німеччини, Єгипту. Також завозяться значні обсяги морської солі.

На цій солі роблять непоганий бізнес місцеві підприємці, які займаються простою розфасовкою солі. Часто це ті самі бізнесмени, які заробляють на перепакуванні цукру та інших сипучих харчових продуктів.