Школа в укритті: чи можливий там навчальний процес?

Війна періодично заганяє українців під землю: хтось у метро перечікує повітряні атаки росіян, хтось, можливо, спускається в укриття. При цьому чимало українців стали фаталістами: мовляв, будь що буде, від власної долі не втечеш. Вони ігнорують сирени і не поспішають до укриттів.

Але є категорія українців, які під час повітряних тривог йдуть в укриття в обов’язковому порядку. Це школярі, які навчаються оф-лайн.

Тут варто нагадати, що така форма навчання тепер можлива лише в тих освітніх закладах, які мають обладнані належним чином укриття.

Я не раз бував у шкільних укриттях у різних регіонах України, куди нас, регіональних журналістів, часто запрошує «на екскурсію» місцева влада.

Звісно, журналістам завжди показують те, чим можна похвалитися. Кожне укриття у будь-якому освітньому чи дитячому закладі, де мені довелося побувати, було зразковим.

Такі укриття обладнані усім необхідним: змонтовані вентиляція і система опалення, підведена вода і каналізація, обладнані санвузли тощо. За великим рахунком, в них можна не тільки перечікувати повітряні тривоги. Тут можна жити!

Приміром, цими днями журналіст Карачуна побував у місті Бердичів (Житомирщина), де відвідав ліцей «Територія 12».

Як розповідає директорка Наталія Пудрій, нині у трьох корпусах ліцею навчаються майже тисяча учнів. Зараз навчальний процес відбувається в одну зміну, хоча були часи, коли кількість ліцеїстів була вдвічі більшою, тому навчання відбувалося у три зміни, уроки тривали до 21 години.

Це, безперечно, один з кращих у Бердичіві навчальних закладів. Неофіційно його називають «гвардійський». Ця назва не випадкова, адже колись у будівлях теперішнього ліцею розміщувалася гвардійська військова частина. У спадок від військових ліцею залишилося укриття, яке не тільки відповідає усім вимогам до укриттів освітніх закладів, а й є захисною спорудою цивільного захисту у разі, не дай Боже, ядерного вибуху. Завдяки наявності сучасного укриття, ліцей відновив очне навчання у вересні 2022 року.

Перше, на що звертаєш увагу у цьому укритті, — його грандіозні площі. Тут кілька доволі просторих приміщень. Усі вони «нафаршовані» необхідним обладнанням, є парти та інші меблі для школярів. За словами директорки ліцею, на виконання ремонтних робіт та закупівлю обладнання, меблів тощо, з обласного бюджету було виділено 200 тисяч гривень. Ще близько 50 тисяч гривень виділив міський бюджет.

Колись в укритті був діючий тир, в якому тренувалися військові. До початку великої російсько-української війни у тирі проходили змагання зі стрільби. В них брали участь школярі міських навчальних закладів. Нині тир використовують, як звичайне укриття. Про його попереднє призначення нагадують хіба що плакати на військово-патріотичну тематику.

У ліцеї є також і діючий тир. Щоправда, тепер він електронний. Його подарував один з депутатів міської ради. Вартість такого тиру — сто тисяч гривень.

— В укритті під час тривог діти пересиджують, чи навчання продовжується? , — запитую у Наталії Пудрій.

— Освітній процес в укритті продовжується тільки у перших-других класах — там, де ми поставили парти і де учні можуть писати, рахувати тощо. В інших класах, скажу чесно, не можливо забезпечити повноцінне навчання. Адже в укритті немає перегородок, які б відділяли клас від класу. Тому якщо вчитель може дати дітям якийсь навчальний матеріал, він проводить урок.

— Як учні надолужують недоотримані під час повітряних тривог знання?

— Міністерство освіти і науки України допомогло нам тим, що додало години навчального плану на подолання освітніх втрат. Ми щотижня даємо нашим учням додаткові уроки за основними предметами (українська мова, математика). Отож освітній процес не страждає.