Одеський потяг на Донеччину відмінили. Як тепер жителям Слов’янська добиратися до Одеси

Укрзалізниця не має звички повідомляти про відміну потягів. Тому про такі «маленькі прикрощі» пасажири зазвичай дізнаються вже постфактум.

Так сталося і з популярним на Донеччині потягом № 192 Одеса-Краматорськ-Одеса (з 5 листопада — Одеса-Барвінкове-Одеса): наприкінці листопада вже не можна було взяти квитки на грудень. На сайті Укрзалізниці, через який зазвичай купляють квитки майбутні пасажири, з’являлося віконце з традиційною відмовою «Поки немає квитків у продажу». Більш досвідчені українці одразу зрозуміли, що одеський потяг, швидше за все, просто відмінили.

І не помилилися: з 29 листопада Укрзалізниця відмінила одеський потяг — «до кращих часів».

Інформація (звісно, не офіційна) згодом промайнула в місцевих соціальних мережах. І перед жителями Донеччини, які до цього їздили одеським потягом, постало питання: як, на чому тепер їздити в одеському напрямку?

Для багатьох жителів прифронтових міст Донеччини це питання було актуальним ще й тому, що чимало наших земляків працюють в організаціях та підприємствах, які релокувалися до міста Дніпро. Тривалий час вони їздили до/з Дніпра електричкою «Краматорськ-Верхівцево» (пізніше — Краматорськ-Кам’янське). Після того, як цю електричку відмінили, єдиним варіантом діставатися залізницею був одеський потяг.

З 5 листопада, коли кінцевою залізничною станцією одеського потягу стала станція Барвінкове, транспортних проблем у донеччан побільшало. По-перше, до Барвінкового потяг регулярно прибував із запізненням на 5-6 годин. По-друге, аби дістатися автобусом до Слов’янська/Краматорська, треба було заплатити ще 300 гривень (принагідно зазначимо, що вартість проїзду з Барвінкового до Слов’янська/Краматорська автобусом дорівнює вартості з Одеси до Дніпра у купейному вагоні потягу!).

Тепер, коли Укрзалізниця скасувала сполучення між Одещиною і Донеччиною, жителі Донецької області почали шукати спосіб, як доїхати до Дніпра/Одеси?

Найбільш оптимальний варіант залізнично-автобусної подорожі шукав (і знайшов) журналіст Карачуна.

З Одеси до Дніпра і далі — з комфортом і без запізнень

Моя подорож поділилася на дві частини: з Одеси до Дніпра — залізницею, далі — автобусом.

Потяг до Дніпра з Одеси ходить у щоденному режимі. Суттєвих проблем з квитками немає (за винятком вихідних днів). Відправляється з Одеси о 21.40, прибуває до Дніпра — 8,46.

… О дев’ятій ранку на площі залізничного вокзалу Дніпра я вже шукав очима маршрутку до Слов’янська. Знайшов швидко.

• Відправляємося о десятій, вартість проїзду 600 гривень, — повідомив водій.

• Скільки часу в дорозі? , — запитую.

• Орієнтовно п’ять годин. Але все залежить від того, як пройдемо блокпости.

• А що на блокпостах — алкоголь шукають? , — приєднується до нашої розмови сусід.

• Ні, по сумках ніхто не лазить, — заспокоює водій.

Схоже, що тема нелегального провозу спиртних напоїв на Донеччину дещо втратила свою гостроту. Бо всі розуміють: так званий «сухий закон» для Донеччини — річ умовна. Бо хто хоче і кому треба — той знайде і вип’є, а пляшка спиртного у валізі пасажира — безалкогольної «погоди» не зробить. Тому, дійсно, на блокпостах ніхто наші сумки-валізи на трусив.

А от особисті дані на блокпостах перевіряють досить ретельно.

• Всі виходять з автобуса: військові — окремо, цивільні — і іншу чергу, — розпорядився співробітник поліції.

• Пенсіонерам і жінкам — також на перевірку? , — запитаю у поліцейського.

• Так. А раптом ви перебуваєте у розшуку, приміром, як навідник, — пояснює правоохоронець.

Чим ближче до лінії фронту — тим ретельніші перевірки. Воно й зрозуміло: на лобі у людини не написано, друг він Україні, чи активний прихильник «руського миру», невідомо також, які у нього наміри. Абсолютна більшість українців це добре розуміють. Тому зазвичай спокійно чекають, доки триває перевірка.

• Я позавчора їхала цим маршрутом, саме ви мене і перевіряли, — нагадує молодиця поліцейському.

• А тепер мій колега нехай вас перевірить, — посміхається молодий лейтенант.

Їздити дорожче, але швидше!

Дорога у зворотному напрямку зайняла ще менше часу.

Підсумок: на дорогу з Одеси до Слов’янська я витратив на шість годин менше, ніж коли їхав потягом до Барвінкового. Але мої витрати на проїзд збільшилися на 300 гривень.

З урахуванням, що тепер гуманітарна місія «Пролісок» жителів Слов’янська/Краматорська возить безплатно до потягів у Барвінковому, фактичні витрати «дніпрян/одеситів» зросли на 600 гривень.

З приємного: автобуси до/з Дніпра — комфортабельні, водії — профі, відправлення — з інтервалом в одну-дві години.

З мінусів: певну частину дороги доводиться їхати під сітками. Від цього трохи моторошно.

Як Укрзалізниця поступово від’єднує Донеччину від України

Сьогодні залишилися усього три потяга, які продовжують курсувати у напрямку Донеччини:

• № 104 Ш «Львів-Барвінкове»;

• 212 К «Київ — Барвінкове»;

• № 101 Д «Херсон — Барвінкове».

Звісно, усі вони їздять і у зворотному напрямку.

Суттєве скорочення залізничного сполучення з Донеччиною в Укрзалізниці пояснюють так: «У зв’язку з безпековою ситуацією та зниженням посажиропотоку».