Сотні тисяч гривень на квіти і не тільки: як витрачаються гроші прифронтових громад Донеччини

— Друзі, а якщо 14 500 000 гривень у бюджеті Покровська пішли б не на місцеву телекомпанію «Орбіта», а на антидронові сітки — може, в Покровськ не зайшли б росіяни?», — такий допис розмістив на своїй сторінці у Фейсбук активіст з Покровська Микола Головко.

Громадський контроль за бюджетними коштами

Звісно, це лише емоція активіста. Його пропозиція більш ефективного використання коштів громади далека від реальності, адже усім зрозуміло, що півтора десятка мільйонів гривень, витрачених на антидронові сітки, не здатні зупинити росіян на одній з найбільш напружених ділянок фронту.

Але показовою є небайдужість цього жителя Покровська, який вже кілька років поспіль намагається аналізувати видатки бюджету Покровської громади.

Приміром, його коментар щодо ухваленого бюджету Покровської громади на 2026 рік також сповнений емоцій:

— Майже півмільярда гривень вкотре «розпилять» у Покровській міській військовій адміністрації. Може, ці кошти використати більш ефективно — на оборону, на військо? А не на зарплати членам команди!

Покровськ, «бюджет стабільності» на 2026 рік. 407 млн грн бюджету. З них:

40,5 млн — зарплати міськраді;

200 тис. — нагороди (медальки самі себе не куплять);

9,9 млн — муніципальна служба;

4,7 млн — агентство «розвитку»;

957 тис. — місцеве ТБ.

І на фоні цього:

123 тис. грн — на культуру;

мінімум — на людей, які виїхали, втратили дім і виживають, як можуть.

Громада майже знищена, люди евакуйовані, місто стирають з лиця землі, а бюджет ніби для курорту: собі зарплати, нагороди. А людям — «тримаємось».

Небайдужі громадяни є у кожній громаді. Вони прискіпливо спостерігають, як керівники місцевих військових адміністрацій розпоряджаються коштами громад. І часто критикують доцільність тих або інших видатків. Адже навіть пересічні громадяни знають, що під час дії правового режиму воєнного стану, начальникам військових адміністрацій надано право одноосібно розпоряджатися бюджетними коштами.

Але чи завжди одноосібно — найбільш ефективно та без порушень? І головне: якщо громада живе під суцільними обстрілами, чи можливо забезпечити дієвий контроль за витрачанням бюджетних коштів з боку контролюючих органів?

Квітники замість фортифікацій

Найбільше обурює донеччан, коли у прифронтових містах комунальники займаються благоустроєм: висаджують квіти, облицьовують фонтани, фарбують огородження тощо. «До лінії фронту 15-20 кілометрів, а у нас квіти висаджують!», — обурюються жителі прифронтових громад.

Тривалий час жителі прифронтових міст також не розуміли, навіщо влада витрачає гроші на ремонти доріг? «Тут, може, скоро знову будуть бойові дії, отож кому той новий асфальт потрібен? Наче, готуються до приходу окупантів», — розмірковували люди.

— Так, ремонтуємо дороги. На ремонти доріг обласна влада виділяє значні кошти. Але це виправдані витрати! Дороги важливі для евакуації населення з прифронтових територій та забезпечення логістики, — переконує земляків голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

Обласна влада періодично реагує на критику: інформує або роз’яснює через ЗМІ свою позицію щодо чутливих тем. А ще, як стверджує Вадим Філашкін, контролюючі органи (поліція, СБУ, підрозділи НАБУ) у щотижневому режимі здійснюють моніторинг витрат бюджетних коштів прифронтових громад Донеччини.

В області розроблена і діє програма «Прозорість і підзвітність». За словами Вадима Філашкіна, якщо правоохоронці, аналізуючи видатки бюджету, бачать якість корупційні ризики, одразу попереджають керівників місцевих військових адміністрацій про можливі наслідки і відповідальність.

Звісно, контроль правоохоронців обмежує потенційні спокуси. Але доцільність витрат бюджетних коштів не можна оцінювати лише з огляду на «букву» закону. Війна вимагає поглянути на видатки бюджетів громад під іншим кутом — з точки зору здорового глузду.

Журналіст Карачуна проаналізував видатки кількох військових адміністрацій Донецької області у 2025 році з огляду на доцільність цих витрат. Усі вони відображені у Єдиному веб-порталі використання публічних коштів Spending.

Чимало цих витрат свідчать про те, що керівники місцевих військових адміністрацій досі не позбулися традицій і звичок радянських часів.

Наведені тут цифри і факти — це не про кримінал і порушення, а про старі підходи до витрачання публічних фінансів.

Сотні тисяч — на букети, грамоти, сувеніри

Жодне державне свято не обходиться без покладання квітів, вручення почесних грамот, подяк, сувенірів, пам’ятних і сувенірних монет тощо.

Приміром, відділ культури Слов’янської МВА у 2025 році закупив квітів на 66 000 гривень. У платіжних документах дані трансакції зазначені, як «продукція для відзначання та забезпечення проведення протокольних заходів». Вартість кожного комплекту квітів — від 3 000 до 10 000 гривень. Найбільш скромні букети придбавалися до Дня Конституції.

У 2024 році відділ культури закупив квітів на 58 970 гривень. У процесі закупівель керівництво відділу культури йшло по накатаній доріжці: як і торік, квіти придбавалися в одного й того ж підприємця.

Квіти активно закуповувала і Дружківська міська військова адміністрація. Щоправда, в дещо менших обсягах: на 33 800 гривень — для нагородження, і 29 200 гривень — на ритуальні заходи.

На придбання різноманітної продукції для нагородження кожна військова адміністрація Донецької області торік витрачала чималі бюджетні кошти. Ось кілька прикладів:

• Відділ культури Слов’янської МВА — 98 250 грн.;

• Бахмутська МВА — 99 060 грн.;

• Дружківська МВА — 178 510 грн.;

• Краматорська МВА — 251 446 грн.;

• Слов’янська МВА — 806 206 грн.

Читачі, напевно, звернули увагу, що на придбання продукції для нагородження Слов’янська МВА торік витратила рекордну кількість коштів. І, можливо, виникло запитання: що ж то за продукція?

Найбільше грошей слов’янці витратили на дві закупівлі:

1. 239 900 гривень — на придбання нагород (Знак пошани, нагрудні знаки). Виконавець замовлення — ТОВ «ВП „Герольд“;

2. 353 400 гривень — на придбання продукції для нагородження під назвою «Токен „Разом до перемоги“ (у кількості 190 одиниць). Виконавець замовлення — ТОВ „Сувенірна продукція з логотипом“.

В документації щодо останньої закупівлі, яка розміщена в електронній системі Prozorro, є опис предмета закупівлі:

— «Токен „Разом до перемоги“ являє собою прямокутну металеву пластину з заокругленими кутами розміром 52×34,5 мм, товщиною 6-8 мм. На її аверсі розміщений герб Слов’янської міської територіальної громади з соколом, кадуцієм та хрестом у золотисто-жовтому кольорі на фоні вінка і написом „Слов’янська МВА“. На верхній частині реверсу — напис „Зроблено з броні російського БТР-80“. У центральній частині — детальне зображення БТР-80 у профіль. Токени постачаються в чорній коробці-книжці з дизайнерського картону (100×100×40 мм) на магнітних замках.

Кожен такий токен коштував бюджету громади 1860 гривень.

Міська адміністрація — немов автопарк

Чималі кошти витрачають місцеві адміністрації і на обслуговування транспортних засобів. І якщо, приміром, у Бахмутській МВА документація щодо закупівель містить повну інформацію про ремонт автотранспорту (автомобіль Skoda Kamiq, держномер АН 0402ОО) — загалом за 2025 рік на ремонт цього авто витрачено 69 271 грн., на бензин — 151 200 грн.), то в документах на подібні статті витрат в інших міських адміністраціях така інформація відсутня. Хоча там також вражаючі цифри:

• Костянтинівська МВА: на ремонти авто та моторне мастило — 175 172 грн. У тому числі — на килимки для салону — 4 050 грн. та гумові килимки — 1765 грн. На придбання пального — 92 010 грн.

• Краматорська МВА: пальне — 49 840 грн., ремонт авто — 53 180 грн.; запчастини для авто — 29 000 грн.;

• Лиманська МВА: ремонт авто і запчастини — 272 039 грн., пальне — 583 300 грн.;

• Слов’янська МВА: послуги з ремонту службового автомобіля — 67 896 грн, пальне — 222 415 грн.

• Святогірська МВА: пальне — 568 003 грн., ремонти авто — 92 978 грн., запчастини, матеріали для ремонту авто — 150 777 грн.

• Черкаська селищна військова адміністрація: пальне (бензин, дизель) — 226 000 грн.

Чверть мільйона — на обстеження будівель

У серпні 2025 року Святогірська міська військова адміністрація оплатила послуги з обстеження будівель кількох бюджетних установ громади, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії росіян. Виконавець — ПП «Інноваційна науково-технічна експертна компанія» (юридична адреса — м. Святогірськ). Загалом було витрачено 247 780 гривень. З них:

• 48 723 грн — на обстеження хрестищенського дитсадка «Берізка»;

• 49 645 грн — обстеження школи в селі Богородичне;

• 49 525 грн — обстеження дитсадка «Золота рибка» в селі Микільське;

• 49 920 грн — обстеження школи в селі Долина;

• 49 967 грн — обстеження школи у м. Святогірськ.

Зазначимо, що дані роботи були виконані за півроку до того, як обласна влада оголосила про примусову евакуацію родин з дітьми з населених пунктів Святогірської громади. У серпні минулого року, коли Святогірська МВА оплатила експертну оцінку згаданих бюджетних установ, фронт вже наближався до Святогірської громади на небезпечну відстань. Сьогодні військові дії вже йдуть у безпосередній близькості від Святогірська.

Ці витрати нагадують будівництво моста у Святогірську через річку Сіверський Донець, у відновлення якого обласна влада у 2023-2024 роках «вбухкала» мільйони бюджетних коштів, і який затим майже не використовувався для руху автотранспорту.

Щоправда, це було за часів, коли Донеччиною керував Павло Кириленко, який нині є фігурантом кримінальної справи про незаконне збагачення.

Фото з архіву сайту «Карачун» та Донецької ОВА

Стаття підготовлена за фінансової підтримки Шведської асоціації медіавидавців Tidningsutgivarna для українських прифронтових медіа в межах ініціативи Національної спілки журналістів України «Frontline Press». This issue of the newspaper has been produced with financial support from the Swedish Media Publishers’ Association Tidningsutgivarna for Ukrainian frontline media as part of the National Union of Journalists of Ukraine’s ‘Frontline Press’ initiative.»