В селі неподалік Слов’янська залишився один житель

— Тепер люди змушені виходити з-під обстрілів пішки. Приміром, тиждень тому Малинівку залишила остання родина жителів села (жінка, її мати і син). Вони дійшли пішки до сусіднього села Никонорівка (полями десь 6 кілометрів). Там жили кілька днів. Потім вирішили повернутися в рідне село, аби забрати ще якісь речі. Але потрапили під сильний обстріл, ледве залишилися живими. І знову — пішки до Никонорівки. Затим у такий же спосіб — до Слов’янська. Ще повезло, що живими залишилися. Але так везе не всім, хто відмовився від евакуації і «сидить до останнього» — підсумовує староста округу Ігор Денисенко.

За його словами, наразі в Малинівці залишився один житель. (До війни Росії проти України в селі жили 539 людей).

— Це чоловік передпенсійного віку, колишній житель Бахмута. Жив у селі з сестрою. Чому він відмовився від евакуації — достеменно невідомо.

— Як же він там живе? Сам у великому прифронтову селі! Чим харчується?

— З голоду не помре. У погребі, напевне, є картопля, консервація, у курнику — якась живність. Аби тільки під вибух снаряду не потрапив.

— Яка ситуація зараз в інших селах Малинівського старостату?

— У Никонорівці залишилося 7 жителів, в Оріхуватці — 8. Три людини досі живуть у Першомар’ївці. Це вимушені переселенці з Краматорська. Але за них я спокійний: вони люди адекватні, мають власний автотранспорт. Отож, коли «припече», сядуть в авто і залишать село. Головне, щоб не прилетіло. А ось у Тихонівці, Васютинському немає жодного жителя — виїхали всі! І це було правильне рішення, бо як лишатися в селі, якщо бої — за кілька кілометрів!

— Так це ж фактично кіл зона!

— Так. Села нашого старостату перебувають у кіл зоні з осені минулого року. Але чимало людей не хотіли виїжджати, сподівалися, що ситуація на фронті покращиться. Ще перед Новим роком я возив гуманітарну допомогу в Малинівку. До середини лютого возив хліб у Никонорівку. Одного разу, коли везли гуманітарну допомогу від церкви в Никонорівку, ворожий дрон атакував наш автомобіль. Дякувати Богу, розбив лише причеп автівки. Після цього вирішили, що не треба далі випробувати долю.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Фото — з відкритих джерел.