Фермерське господарство поблизу Слов’янська: зерно посіяли, але чи вдасться зібрати врожай?

Сільгосппідприємство родини Наталії та Едуарда Стукало, яке займається вирощуванням зернових культур на полях Святогірської територіальної громади, одним з перших відновило роботу після деокупації Святогірська восени 2022 року. У той час, після потужного наступу Збройних Сил України, мій співрозмовник — Едуард Стукало — був сповнений оптимізму. Пам’ятаю його розповіді про те, як він обстежував кожен квадратний метр на полях підприємства, аби перевірити їх на наявність вибухових предметів, а також про те, які труднощі довелося долати фермерам, аби зібрати врожай у наступному році.

Усі ці роки сільгосппідприємство сіяло пшеницю, соняшник, збирало хороші і різні (залежно від погоди) врожаї. Фермери заробляли гроші для своєї родини і для односельців, які довірили «ФОП Наталія Стукало» свої земельні паї. (Карачун не раз писав про роботу цього сільгосппідприємства).

Нині настрій у фермерів далекий від оптимізму. Та й чому радіти: фронт наближається до села Маяки, де живе подружжя фермерів. Це наближення не завжди є територіальним: лінія фронту може стояти певний час на місці, але при цьому посилюються обстріли міст і сіл, що розташовані неподалік бойових дій.

— Ситуація з безпекою у Маяках нині дуже складна, — розповідає журналісту Карачуна Едуард Стукало. — Живемо в умовах постійної загрози ураження FPV-дронами, нас регулярно атакують російські «Молнії», «Ланцети», КАБи, РСЗВ. Комендантська година в селі — з 15 до 11 години. Як в таких умовах виїздити на поля — не знаю!

— До весняних польових робіт готуєтеся? Сіяти цієї весни будете?

— Звісно, сподіваємося, що будемо сіяти. Але поки що перспектива на посівну нульова — така обстановка. Минулої осені (вже майже зимою) ми засіяли 100 гектарів озимої пшениці. Але чи вдасться виростити і зібрати врожай — невідомо.

— Дійсно, ризикована інвестиція. Це ж скільки грошей ви, таким чином, «закопали у землю»!

— Близько 400 тисяч гривень. Але за фермерськими мірками — це не значна сума.

— Про евакуацію, до якої закликає місцева влада, думки виникають?

— Я ж патріот свого села… Отож живу і працюю в рідному селі (як підприємець, також займаюся роздрібною торгівлею). До речі, в Маяках на сьогодні залишаються понад двісті жителів. Ми віримо в ЗСУ і надіємося на наших захисників.