Виплата репарацій, чи покарання агресора: що більш важливо для жителів Слов’янська?

Виплата репарацій, чи покарання агресора: що більш важливо для жителів Слов’янська?

Від збройної агресії Росії постраждали десятки мільйонів українців. Заяви на компенсацію подали десятки тисяч наших співгромадян. Чим пояснюється така пасивність українців, розбирався журналіст Карачуна.

В Україні немає жодної родини, яка не постраждала б від збройної агресії Росії. Хтось втратив рідних, хтось — житло і майно, когось окупанти зґвалтували, позбавили свободи, примусово депортували, комусь завдали серйозних тілесних ушкоджень. За ці (та інші — перелік довгий) воєнні злочини країна-агресор має врешті-решт понести відповідальність і відшкодувати (компенсувати) українцям збитки.

У травні 2023 року Рада Європи зробила перший крок до створення механізму таких компенсацій — заснувала міжнародний Реєстр збитків для України. У даному Реєстрі фіксуються збитки, які завдала українцям Росія.

Але для цієї фіксації необхідна принаймні одна умова: треба подати заяву до Реєстру. Бо без заяви немає справи!

Подати заяву до Реєстру може будь-який громадянин України, який постраждав від збройної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.

Прийом заяв до Реєстру розпочався у квітні 2024 року. За словами представника Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольги Алтуніної, станом на середину квітня 2026 року до міжнародного Реєстру збитків подано більш як 140 тисяч заяв.

— Це мізерна цифра у порівнянні з величезною кількістю українців, які постраждали від війни, — наголошує Ольга Алтуніна. І далі пояснює своє бачення причин низької активності українців:

— Наразі немає жодного центрального органу державної влади, який би взаємодіяв з Реєстром збитків і просував цю політику. По-друге, у нас є люди, які самостійно не можуть подати заяву до Реєстру. Це люди похилого віку, особи з інвалідністю, які не володіють цифровими навичками. У багатьох з них немає гаджетів, за допомогою яких можна подати заяву до Реєстру через веб-портал Дія.

— Скільки заяв до Реєстру збитків подали жителі Донецької області?

— Вся актуальна інформація знаходиться на серверах Міжнародного реєстру збитків. Дані захищені, тому жодних цифр в розрізі регіонів не надається. Ми знаємо лише загальну кількість поданих заяв і на яку суму претендують постраждалі від війни українці, — пояснює журналісту Карачуна Ольга Алтуніна.

Не подають заяви, бо не бачать сенсу?

Перелічені вище чинники, звичайно, впливають на кількість поданих заяв. Але є більш вагома причина: чимало українців поки що не бачать сенсу подавати заяви до Реєстру збитків.

Про це прямо говорять ті жителі Донеччини, з якими журналіст Карачуна розмовляв на тему виплати репарацій:

«Коли ж вони будуть, ті компенсації? Життя не вистачить, аби дочекатися репарацій!», — бідкаються жителі Слов’янська.

Інша річ — програма єВідновлення: заяви на компенсацію за знищене житло подавали і подають також люди похилого віку, які, начебто, не володіють цифровими навичками. Але наші земляки знаходять можливості подати заяву, бо вірять в реальність виплати компенсацій. І знають, що багато-хто вже отримав житловий сертифікат, за який придбав нове житло!

Чому реально працює програма єВідновлення? Тому що фінансується, у тому числі, за кошти європейських друзів України.

А як буде з виплатами репарацій?

Наші земляки добре розуміють, що збитки має відшкодовувати країна-агресор — Російська Федерація.

А от у який спосіб будуть виплачені компенсації?

Тут можливі принаймні два варіанта:

  • добровільна виплата репарацій росіянами;

  • кошти із заморожених активів Росії.

Який з цих варіантів більш реальний — покаже життя.

Чому важливо подавати заяву до Реєстру збитків

За словами проєктного спеціаліста Міжнародної організації з міграції Станіслава Ковальчука, заяви до Рестру збитків необхідно подавати не лише для того, аби отримати компенсацію, а й для притягнення Російської Федерації до відповідальності.

Під час презентації звіту за результатами консультаційного процесу щодо репарацій з постраждалими від порушень прав людини в Україні, журналіст Карачуна запитав у пана Станіслава: «Як можна активізувати процес подання заяв до Реєстру збитків?».

— Треба покращити роботу з роз’яснення необхідності подання заяв у Реєстр збитків. До цієї роботи можуть долучитися, приміром, громадські організації, які займаються питаннями прав людини. Активісти цих організацій також можуть допомагати подавати заяви тим категоріям українців, яким через похилий вік чи стан здоров’я складно це зробити самостійно, — вважає Станіслав Ковальчук.

— Є багато аргументів, чому українці мають подавати заявки до Реєстру збитків, — продовжує свою думку Ольга Алтуніна. — Ми маємо показати реальну кількість постраждалих від збройної агресії Росії. Це буде запорукою того, що Росія потім не перепише історію. Країна-агресор має понести відповідальність за тисячі смертей, за наше зруйноване життя. Тож, закликаю: подавайте заяви до Реєстру збитків!

Для України на міжнародному рівні важлива кожна історія, яка свідчить про розмір заподіяної росіянами шкоди. Треба усьому світові показувати страждання українців від збройної агресії Росії. При цьому також важливо оприлюднювати масштаби людських трагедій. Це — ще одна з місій міжнародного Реєстру збитків.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.