Як живе єдина «тилова» громада поблизу Слов’янська

Як живе єдина «тилова» громада поблизу Слов’янська

Безпечних громад на Донеччині зараз не існує. Жителі так званих «тилових» громадах теж страждають від постійних повітряних атак ворога. Але масової евакуації населення з них не спостерігається. Як живе сьогодні одна з умовно «тилових» громад Донеччини, журналісту Карачуна розповідає начальник Черкаської селищної військової адміністрації Олексій Кривоконь.

— Ще пару років тому у Краматорському районі найбільш безпечними громадами вважалися населені пункти Андріївської сільської, Олександрівської і Черкаської селищних військових адміністрацій. Нині перелік так званих «тилових» громад звузився. Чи можна сьогодні вважати населені пункти Черкаської громади «тиловим районом Донеччини»?

— Який же ми тил, якщо нас постійно обстрілює ворог?! Приміром, сьогодні по нашій громаді здійснили удар два ворожих шахеда. Є влучання в районі залізничної станції. Вчора постраждали від обстрілів інші села нашої громади. На нас летять дрони, інколи КАБи, наші села обстрілюють з РСЗВ. Єдине, чого, слава Богу, поки що немає, так це FPV-дронів: вони до нас не долітають. Вірю, що і не долетять ніколи. Але війна триває, ворог наближається.

Черкаська громада досить тривалий час була, дійсно, більш-менш безпечною. Але десь з кінця зими росіяни почали активно гатити по населеним пунктам громади. Терор росіян триває, люди гинуть, дістають поранення.

— Як позначаються ворожі обстріли на настроях жителів громади?

— На жаль, ці обстріли стали вже ознакою нашого сьогодення. Люди звикли до них, і не сприймають повітряні атаки, як якусь надзвичайну ситуацію. Звісно, кожен потужний обстріл підштовхує жителів громади до евакуації. Але масового виїзду цивільного населення ми не спостерігаємо. Звісно, роз’яснюємо нашим людям про необхідність евакуації у більш безпечні регіони України, допомагаємо їм дістатися до транзитних пунктів. Люди виїжджають з гуманітарними місіями, їдуть власним автотранспортом.

Але попри воєнні ризики, погодилися на евакуацію лише третина жителів громади. На сьогодні, в населених пунктах Черкаської селищної громади живуть 6200 жителів. З них — близько 700 дітей.

Жителі нашої громади демонструють завидний оптимізм: люди живуть, працюють.

— І садять картоплю на своїх городах…

— Вже посадили. І не тільки картоплю. І не лише на своїх городах. Більшість наших фермерів успішно завершили весняно-польові роботи. Зокрема, вчасно посіяли зернові культури фермерські господарства «Верес», «Крамагросвіт», «Корал», агрофірма «Ірина». А от «АПК-Інвест» цього року не посіяв жодного гектара. Зате розширює сільгоспвиробництво підприємство «Агрум-2012», яке вирощує розсаду, овочеві культури.

— Чи доїжджають до вашої громади благодійники?

— Так. Нашим жителям надають допомогу кілька гуманітарних організацій. Міжнародні гуманітарні місії GEM, ADRA Ukraine щомісяця привозять продуктові набори. Caritas Kramatorsk надає засоби особистої гігієни. Благодійний фонд Янголи спасіння забезпечує жителів громади, чиє житло постраждало в результаті обстрілів, наборами для виконання ремонтних робіт.

— Яка ситуація з наявністю електрики, води, газу тощо?

— Усі комунальні підприємства працюють у штатному режимі. Наслідки обстрілів стараємося ліквідовувати у стислі терміни. Тверде побутове сміття вивозимо.

Лише три спеціаліста селищної військової адміністрації працюють у дистанційному режимі. Всі інші — на своїх робочих місцях.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.