Де на Донеччині існує гостра проблема з водопостачанням

Забезпечення водою Покровська та Мирнограда — на сьогодні одна з найгостріших побутових проблем Донеччини. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідмоляє начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко. Враховуючи актуальність та важливість проблеми, Кириленко вирішив пояснити, звідки вона виникла і що зроблено для того, щоб вирішити її.

Нижче публікуємо (дослівно) подробиці ситуація від очільника ДонОВА.

До широкомасштабного вторгнення рф на нашу землю, Покровськ та Мирноград живилися від Південно-Донбаського водогону, який отримував річкову воду Сіверського Дінця. Покровськ споживав 18,7 тисяч кубометрів води за добу, Мирноград — 13,7.

19 лютого минулого року рашисти пошкодили трансформаторну підстанцію насосної станції І-го підйому Південно-Донбаського водогону, і компанія «Вода Донбасу» була вимушена перепідключити Карлівську фільтрувальну станцію на альтернативне технічне джерело водопостачання — Карлівське водосховище.

Оскільки води у водосховищі менше, то, звичайно, за таких умов постачання й споживання води зменшилося — до 13,5 тисяч кубометрів на добу у Покровську і 10,4 тисяч кубометрів — у Мирнограді.

І вже на цьому етапі, розуміючи проблему дефіциту води у двох містах, фахівці профільних департаментів Донецької обласної адміністрації разом з компанією «Вода Донбасу» почали шукати додаткові допоміжні джерела водопостачання: винайшли і реалізували унікальний проєкт — очистку шахтних вод. (Зазначу в дужках, що подібних проєктів в Україні ніхто ще не впроваджував, для нас ця робота стала унікальним досвідом, який, я переконаний, у майбутньому послужить не лише Донеччині).

Звичайно, ми не розглядали шахти як основне джерело, що здатне забезпечити водою зазначені міста, оскільки запаси води у них обмежені (із водовідливу шахти можливо отримувати та подавати в систему водопостачання лише 12 тисяч кубометрів на добу, а фактична добова потреба двох міст вдвічі більша).

Втім, в умовах, коли вода почала б надходити на міста з двох джерел — Карлівського водосховища та очищена шахтна — проблема виратила б свою гостроту, у такому режимі можна було живити міста до завершення бойових дій, поки з’явиться можливість відновити систему, яка працювала до широкомасштабного вторгнення.

Росіяни це теж розуміли, тому увесь цей час, поки тривали роботи з облаштування нового джерела, не припиняли обстрілів Карлівського водосховища, намагаючись позбавити нас цього життєво необхідного об’єкту.

І місяць тому, 25 травня 2023 року, рашисти досягли своєї злочинної мети — ракетою зруйнували греблю Карлівського водосховища.

Це призвело до втрати 9,85 млн м3 води і можливості централізовано постачати з нього воду на територію Покровського району, де проживає близько 350 тисяч людей — у Селидівській, Покровській, Новогродівській, Мирноградській міських територіальних громадах.

За задумом росіян, руйнування Карлівської греблі мало призвести до повного зневоднення громад Покровського району.

І дійсно, в умовах відсутності води з основного джерела — Карлівського водосховища — забезпечення водою Мирноградської та Покровської громад стало справжнім викликом.

Але ми впоралися: там, де це було необхідно, оперативно організували підвіз і місця розливу питної та технічної води; крім того, у громадах працюють загальнодоступні свердловини (у Покровській ТГ 45 свердловин загального користування, у Мирноградській — 6, половина з яких оснащена фільтрами зворотного осмосу).

Та головне: на щастя, на той момент наш проєкт з очистки шахтної води вже був фактично реалізований та проходив випробування і пусконалагоджувальні роботи. І це дозволило нам протягом кількох днів запустити централізоване водопостачання двом містам за чітким графіком: три дні вода подається на Покровськ; день відведений на потреби компанії «Вода Донбасу» для заповнення резервуарів; наступні три дні — вода подається на Мирноград.

Графік доволі жорсткий, але він обумовлений фактичною наявністю обсягу води у шахті: більше взяти просто нізвідки.

Чи влаштовує мене як керівника області така ситуація? Звичайно, ні. Навіть розуміючи, що зробили більше ніж могли — в умовах жорсткої війни, коли окупанти поставили собі за мету зруйнувати абсолютно все і діють за принципом «чим гірше — тим краще». Тому ми постійно працюємо над пошуком можливості подавати більше води на Покровськ і Мирноград.

Зі зрозумілих причин не можу розкривати деталей цієї роботи, але зазначу: йдеться і про відновлення існуючих потужностей, і про альтернативні варіанти.

Я не прихильник роздавати порожні обіцянки і продукувати новини в майбутньому часі. Завершимо справу — результат усе скаже сам за себе.

А поки що — звертаюся до кожного жителя Покровського району: поставтеся до ситуації з розумінням і відповідальністю.

Без перебільшення: фахівці обласної військової адміністрації та компанії «Вода Донбасу» зробили більше, аніж можливо за даних умов. Тепер час відповідальних дій громадян: воду необхідно використовувати економно, не поливати нею городи — час для городництва й комфортного життя настане після нашої перемоги. Поки ж — працюємо на те, щоб здобути її максимально швидко. На усіх фронтах.