«Незаконні експерименти над дітьми у Маріуполі і біологічна зброя»: фейки російської пропаганди

У тимчасово окупованому Маріуполі російські пропагандистські медіа зняли сюжети з міської лікарні № 7. У відео псевдожурналісти стверджували, нібито:

● з 2006 по 2016 роки у Маріуполі українські лікарі проводили забір біоматеріалів жителів міста, після чого передавали їх в біолабораторії закордонних транснаціональних компаній та військові спецлабораторії США. Особливо цінною, мовляв, була кров немовлят;

● на маріупольцях випробовували нові препарати, порушуючи Женевську конвенцію. У такий спосіб корпорації отримували прибутки, наживаючись на країнах з низьким рівнем доходів;

● кров слов’ян використовували для розроблення нових видів біологічної зброї, після чого у світі виникали епідемії та пандемії. У такий спосіб США прагнули винищити росіян, українців і білорусів.

Спростування російського фейку про Маріуполь

Насправді більшість представлених «доказів» у відео не підтверджують, а навпаки спростовують тези пропагандистів. Про це говорять аналітики VoxCheck, які разом з проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» розвінчують російську дезінформацію про медицину.

Про випробування

Так, на відео потрапила кодова назва випробування SB4-G31-RA, назва компанії та країна спонсорської організації — Samsung Bioepis Co. Ltd, Південна Корея. За допомогою цих даних аналітики знайшли дослідження, яке справді проводили з травня 2013 року до листопада 2014 року. Воно не є секретним, у рамках дослідження фахівці встановлювали ефективність, безпечність, препарату для пацієнтів з помірним та тяжким ревматоїдним артритом порівняно з іншим препаратом Енбрелом. Пацієнти отримували ін`єкції під шкіру щотижня. При цьому діти не брали участь у дослідженні. З України до дослідження долучилися понад 100 добровольців, також були учасники з кількох країн Європейського Союзу.

Клінічні дослідження препаратів не є чимось новим або незаконним. Так, усі дослідження, схвалені країнами ЄС, мають кодові назви, за якими їх можна знайти на сайті реєстру клінічних досліджень Європейського Союзу. Дослідження медикаментів, які проводять в Україні, можна перевірити на сайті Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я України за кількома параметрами, зокрема кодом дослідження, місцем його проведення, назвою препарату тощо. Клінічні дослідження насамперед проводять не для того, щоб «збагатити корпорації», а щоб перевірити ефективність винайдених ліків. У разі успішного тестування, їх запускають у масове виробництво. У такий спосіб ці медикаменти допомагають не лише учасникам дослідження, а й людям по всьому світі.

При цьому всі клінічні дослідження, включно з цим, мають строгий регламент проведення. Зокрема на сайті реєстру ЄС зазначили, що Незалежна комісія з етики та Інституційна ревізійна комісія розглянули та затвердили протоколи дослідження SB4-G31-RA у кожному дослідницькому центрі. Як вказано, дослідження проводили відповідно до етичних принципів Гельсінської декларації, а також відповідно до національних законодавств країн-учасниць.

Також інформація, нібито у такий спосіб корпорації заробляли на країнах з низьким рівнем доходів неправдива. Адже у дослідженні, окрім України, брали участь люди ще з дев’яти країн, серед яких Велика Британія, Південна Корея, Чехія, Угорщина, Польща, Болгарія, які за даними Світового Банку, є країнами з високим доходом або доходом вище середнього рівня. Сумарно з усіх країн у дослідженні взяли участь майже 600 людей.

Про досліди над немовлятами

Немає підтвердження інформації про «масовий збір крові немовлят». У відео показують лише пробірки з кров`ю в пакеті, більшість з яких не підписані. За зворотним пошуком по фото аналітики встановили, що знімок з пробірками з кров`ю насправді зробили ще у 2021 році, і не в Україні, а в Москві. Тоді медіа писали, що кров належить компанії «Гемотест», працівники якої, з невстановлених причин, викинули біоматеріали на дорогу.

Про участь у дослідженні

У ролику стверджують, мовляв, пацієнтам не пояснили, який ризик становлять такі дослідження для їхнього здоров’я, а усі бланки інформованої згоди заповнені почерком однієї людини та не мають підписів пацієнтів. Хоча у відео показали лише один примірник «інформованої згоди», із заблюреними персональними даними «пацієнта», тож пропагандисти самі легко могли підробити такий бланк.

Про тестування невідомими препаратами

Псевдожурналісти також стверджували, що на людях тестували неперевірені препарати «Інфлексімаб» та «Канакінумаб». Хоча насправді «Інфлексімаб» для лікування ревматоїдного артриту у США та Європейському Союзі схвалили у 1999 році. «Канакінумаб» для лікування подагричного артриту у США затвердили у 2011 році, а в ЄС — у 2013 році. А препарати з цими діючими речовинами є в продажу в Україні.

Пропагандисти намагались довести, що кожен предмет у лікарні створений США та переданий Україні для проведення небезпечних дослідів. Так, під музику, яка мала підсилити страх у глядача, показали контейнер з позначкою «небезпека». За номером 3291, вказаним на ньому, аналітики з’ясували, що це контейнер для зберігання, транспортування та утилізації біологічних відходів (використані голки, леза, шприци тощо). Такі контейнери можна придбати також у російських інтернет-магазинах. Тож немає нічого дивного у наявності такого контейнера в лікарні, він не є доказом наведених пропагандистами тверджень.

Про створення біологічної зброї

Інформація, мовляв, США прагнуть розробити біозброю, що призведе до епідемій для винищення слов’ян, звучить абсурдно. Адже спалахи захворювань, які існують нині, небезпечні для людей всіх рас. До того ж навіть у теорії створити хворобу, яка б вражала лише людей певної етнічної групи, неможливо, оскільки всі люди генетично схожі.

Фейк про Маріуполь: мета та способи вберегтися від пропаганди

Російські пропагандисти регулярно поширюють фейки про окуповані регіони, говорить заступниця керівниці VoxCheck Валерія Степанюк.

«Росіяни намагаються підтримувати образ „захисників“ та „визволителів“. А для цього треба показати людям, від чого ж звільняють Україну? Вигаданих відповідей може бути багато, одна з них — це біологічне насильство, незаконні досліди, робота на іноземні корпорації й інші фейки. Дезінформація спрямована і на росіян (виправдання вторгнення та окупації), і на українців (росіяни „рятують“ від української влади та тиску західних країн)», — говорить Степанюк.

Пропаганда впливає не тільки на жителів рф, а й на українців. Як вберегтися від пропаганди:

1) Інформацію про окупований регіон краще дізнаватися у надійних джерелах. Це можуть бути офіційні сторінки місцевої влади — наприклад, Донецька обласна військова адміністрація, Маріупольська міська рада тощо.

2) Довіряти ЗМІ з високим рейтингом довіри — частково їх можна знайти у «білому» списку від Інституту масової інформації.

3) Нині за допомогою цифрових технологій — відео, маніпуляції з фото та різними звуковими ефектами — можна створити багато фейків. Тож треба обережно ставитися до відео- та фотоматеріалів, не довіряти всьому, що публікують у соцмережах.