Бакалаврська робота: секрети швидкого і якісного написання

Бакалаврська робота: секрети швидкого і якісного написання

Написання бакалаврської роботи з журналістики слід почати з ретельного вивчення вимог до таких робіт, які є в методичних вказівках кожного вишу. Для швидкого і якісного написання такої студентської роботи, спробуємо дати кілька порад за межами згаданої методичної рекомендації, спираючись на досвід та знання спеціалістів.

Глибина розробки теми

Бакалаврська робота з журналістики – це насамперед демонстрація самостійного і якісного осмислення теоретичного матеріалу студентом. Робота має показати, що студент здобув знання з певного напрямку і вміє користуватись “технологією науки” для розв'язування практичних проблем. Але не більше. Саме тому, розробляючи бакалаврську роботу не треба перетворювати її на магістерський диплом чи дисертацію, де потрібно досягти рівня відкриттів в певній дисципліні. тут все простіше  – хороше опрацювання теорії і якісне застосування її на практиці.

Обсяг

У студентів що навчаються на журналістів під час підготовки бакалаврської виникає чи не найголовніше питання – яким має бути обсяг? Відповідь здається очевидною – зазирніть у методичні рекомендації. Там зазвичай вказують стандартний обсяг робіт – не більше 50-65 сторінок друкованого тексту формату А4 з однієї сторони аркуша і розміром шрифту 14 пунктів. З додатками – до 70-80 сторінок.

Дехто зі студентів вважає, що збільшення обсягу роботи призведе до того, що оцінка буде кращою або що на середині роботи викладач стомившись, перестане її гортати і зрештою, поставить хорошу оцінку просто за купу надрукованого паперу. Але сподіватись на це не варто!

Чому слід обрати оптимальний обсяг?

Насамперед науковці і викладачі вишів зокрема, цінують лаконічність і точність викладу матеріалу. А для цього потрібно не передруковувати купу незграбного тексту, а намагатись стисло викласти матеріал як з теорії, так і з практики. До того ж досвід викладачів допоможе їм швидко орієнтуватись у роботі, навіть якщо вона буде на 200 сторінок. Тому ключова проблема полягає у тому, щоб сформувати роботу з необхідним балансом обсягу – не завелику, але і не надто малу. Крім того, обсяг розділів має відповідати наповненню тексту і складністю теми. А сам текст роботи має бути органічно завершеним як в цілому, так і по розділам.

Не редактор, а керівник!

Ще одна типова помилка журналіста — сподівання на те, що науковий керівник роботи буде виправляти всі помилки. Він – не редактор і не коректор, а порадник. Тобто слід очікувати насамперед коригування загального напрямку написання роботи. Тому ці сподівання є марними. Технічні питання роботи слід з'ясувати на рівні методичних рекомендацій та з відповідальними працівниками вишу, які працюють зі студентськими роботами або є розробниками рекомендацій.

Актуальність джерел

Щоб не переробляти окремі розділи роботи, слід одразу орієнтуватись на актуальні джерела. Це не мають бути старі видання або такі, які містять суперечливі, суто авторські теорії, якщо тільки вони не є об'єктом дослідження.

Актуальність верифікованість джерел – запорука швидкого і якісного складання тексту.