Слов’янська громада вшановує загиблих медичних працівників

Десятого липня ми схиляємо голови в глибокій пошані та скорботі, згадуючи янголів у білих халатах — медиків, які віддали свої життя під час російсько-української війни.

Джерело - Слов’янська МВА.

Сьогодні о 14:00 у кожному медичному закладі України пролунає тиша. Хвилина мовчання об’єднає серця колег, пацієнтів та мільйонів українців, щоб ушанувати подвиг тих, хто рятував інших до останнього власного подиху.

На жаль, Словʼянська громада вписала імена своїх медпрацівників у цей сумний літопис. Згадаємо кожного і кожну.

— Кубран Тетяна Миколаївна (13.10.1972 — 14.06.2014) — старша медична сестра хірургічного відділення № 1 міської клінічної лікарні. Померла від осколкових поранень, отриманих під час окупації міста.

— Буря Володимир Васильович (9.05.1964 — 7.09.2022) — завідувач відділення інтенсивної терапії обласної дитячої лікарні. Загинув внаслідок ворожого обстрілу Слов’янська у власній квартирі, коли тимчасово повернувся з евакуації за особистими речами. За мужність та бездоганне ставлення до лікарської справи під час проведення АТО у 2014 році був нагороджений Подякою Міністерства охорони здоров’я та особистим цінним подарунком Міністра внутрішніх справ. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (посмертно).

— Крячко Карина Володимирівна (20.09.1990 — 10.01.2023) — лікар з медицини невідкладних станів станції швидкої медичної допомоги. У 2020 році приєдналась до лав захисників України в складі військової частини 3035 НГУ. Працювала в патрульному батальйоні санітарним інструктором, згодом перейшла в медичний пункт санітарної частини. З початком повномасштабного вторгнення брала участь у бойових діях на сході України. Трагічно загинула в Слов’янську.

— Войтенко Олена Ігорівна (28.04.1992 — 5.04.2023) — медсестра медичної комісії міської лікарні № 1. Пішла з життя внаслідок важких поранень, отриманих 27 березня 2023 року в результаті ворожого ракетного обстрілу під час виконання службових обов’язків.

— Зеневич Костянтин Олександрович (31.03.1994 — 31.05.2026) — електромонтер Центру первинної медико-санітарної допомоги. У 2023 році пішов на фронт добровольцем. Був поранений. Нагороджений пам’ятним знаком «За оборону Вовчанська», медаллю «За відвагу». Загинув у бою в районі села Бабаші Запорізької області.

— Пилипчук Людмила Миколаївна (19.05.1974 — 20.06.2026) — сестра-господиня амбулаторії № 2 Центру первинної медико-санітарної допомоги. 16 червня 2026 року разом із родиною потрапила під удар ворожої авіабомби. Її чоловік, син і свекруха загинули на місці. Жінка отримала тяжкі поранення і опіки, внаслідок яких через чотири дні померла в лікарні Харкова.

На жаль, цих людей вже немає поруч із нами. Але їхня відданість своїй справі, людяність і добрі вчинки назавжди залишаться в пам’яті колег, друзів, пацієнтів і близьких.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Вічна та світла пам’ять!