WP: Чому контрнаступ України так довго готують?

Висвітлення боїв в дусі Першої світової війни між армією України і різними російськими формуваннями в Бахмуті було майже щоденним. І ось найближчим часом може початися довгоочікуваний весняний контрнаступ українських військ. Як скоро це відбудеться? Неможливо сказати точно. Він може розпочатися за кілька днів або за кілька тижнів. Ті, хто розмірковує про те, коли саме може відбутися така атака, повинні розуміти складний виклик, що стоїть перед українськими військами.

«Як професійний військовий, український генерал Валерій Залужний знає, що у нього є лише дві основні переваги при переході в наступ: вибір часу і місця наступу. Він знає, що, якщо кинути десятки тисяч солдатів проти російської армії – сили, яка місяцями готувала оборонні позиції, – відкликати їх назад неможливо. Не виключено, це одна з причин, чому генерал Дуайт Ейзенхауер, відвідавши свої війська в ніч перед вторгненням, повернувся до свого задушливого котеджу, щоб написати записку, в якій взяв на себе повну відповідальність за провал висадки в Нормандії, якби результат був таким», – пише в статті для Washington Post генерал Марк Гертлінг, який під час війни в Іраку командував Першою бронетанковою дивізією США, а пізніше американською армією в Європі.

Він переконаний, що Залужний і українські командири планували весняний контрнаступ місяцями, а можливо й ще з літа минулого року після успішного наступу українських військ на Харківщині. Український головнокомандувач вивчав звіти розвідки, зондував російські позиції, розставляв своїх спецоператорів на ключових позиціях, націлювався на ворожі штаби і запаси, а також надсилав сигнали бійцям опору в тилу ворога.

«Але найскладніше, що потрібно було зробити Залужному протягом цього тривалого періоду, – це генерувати бойову потужність, необхідну для атаки. Йому потрібно було синхронізувати поточну мобілізацію з своїми союзниками, які тренували і оснащували його сили в різних куточках світу. Потім йому потрібно було скоординувати перекидання цих сил назад в Україну, а потім на плацдарми поблизу місця, де українська армія намагатиметься здійснити прорив. Таке складне завдання не під силу навіть найкращому командувачу», – пише Гертлінг.

Україна – велика країна, а фронт дуже довгий. Виведення всіх цих підрозділів на позиції на американському військовому жаргоні називається RSOI. Це абревіатура, яка означає «прийом, розміщення, подальший рух і інтеграція» (Reception, Staging, Onward Movement and Integration). Навіть для найелітніших американських військ це виклик, який неодноразово відпрацьовується в усіх американських навчальних центрах. Окремі українські солдати дуже добре зарекомендували себе в адаптації до нового західного спорядження, а також у виконанні нездійсненних завдань на полі бою. Але правильне застосування RSOI вимагає скоординованої і синхронізованої командної роботи.

«Як одного разу описав мені це один з моїх наставників: «Це як перетворення купи різних шматочків пазлу на боєздатні одиниці, а потім переміщення їх по всьому полю бою»», – пояснив американський генерал.

Після того, як Залужний інтегрував щойно навчені сили у своє командування і перемістив підрозділи назад на фронт для очікуваного наступу, його завдання полягає у втіленні планів. Під час наступу йому доведеться переправити свої війська через Дніпро, але лише для того, щоб зіткнутися з російським ворогом, який мав місяці на підготовку. У Херсонській і Запорізькій областях українських військових чекає складний комплекс перешкод і страхітливий ряд оборонних поясів і потенційних «зон ураження».

«Росіяни можуть мати перевагу в утриманні цих статичних оборонних позицій, але лише за умови, що їхні солдати вирішать воювати», – підкреслює Гертлінг.

Наступальні операції вимагають більше сил, більшої маневреності, точності прицілювання і ведення вогню, а також довших і більш захищених ліній постачання. Українська армія не виконувала нічого подібного в такому масштабі.

«З мого досвіду підготовки та ведення бойових дій, навіть досвідченим і добре підготовленим військам надзвичайно складно зосередити бойову міць у кількох вирішальних точках атаки. Але це те, що має зробити українська армія. Я прогнозую, що Залужний і його армія врешті-решт звільнять більшу частину – якщо не всю – територію, окуповану росіянами в ході цього наступу. Я знаю українську армію, і я також знаю російську армію, і в мене немає жодних сумнівів, що буде кінцевим результатом цієї наступальної кампанії», – пише американський генерал.

Однак, він зауважує, що не можна з упевненістю сказати, як саме все буде відбуватися. Можна припустити, що це буде важка битва. Вона стане серйозним випробуванням для новоствореної української сили. Вона призведе до багатьох трагічних втрат з обох сторін. І це створить тиск на волю Владіміра Путіна.

Президенту України Володимиру Зеленському також потрібно буде підготуватися до того, що станеться після цих перших боїв. Українське цивільне населення на окупованій території потребуватиме гуманітарної допомоги. Необхідно буде провести масові операції з розмінування, оскільки росіяни розкидають міни і касетні боєприпаси по полях в очікуванні контрнаступу. Крім того, необхідно буде відновити пошкоджену агресором інфраструктуру. Світовий банк нещодавно оцінив поточну вартість відбудови України приблизно в 411 мільярдів доларів, і остаточна цифра напевно буде набагато вищою.

НАТО і США також повинні бути готовими продовжувати підтримувати українських військових впродовж невизначеного терміну. Усі війни закінчуються певною політичною угодою.

«Але Росія навряд чи буде задоволена. І якщо минуле може слугувати орієнтиром, її зобов'язанням не можна довіряти. Навіть зі знищеною армією Росія намагатиметься відновитися, а Україна залишатиметься вразливою», – йдеться в статті.

На думку генерала Гертлінга, мир і перемога прийдуть в Україну. Але американський генерал впевнений, що, швидше за все, цей мир буде нелегким і нетривалим. Саме тому Захід повинен продовжувати свою підтримку.