WSJ проаналізував, чому контрнаступ України «йде так повільно»

Російські військові мали місяці, щоб окопатися та облаштувати оборону, зокрема й бункери, тому контрнаступ України йде повільно, пояснила американська газета Wall Street Journal.

Джерело: WSJ

Деталі: Журналісти спробували відповісти на запитання, яке лунає щодня як в Україні, так і на Заході — чому контрнаступ іде так повільно.

Автори нагадали, що торік Україна, завдяки вмілим маневрам, зуміла домогтися переваги над російською армією, попри брак людей, озброєння і достатньої підтримки з повітря.

Вміле командування, гарне знання місцевості та ефективне використання дронів і цифрових технологій дозволили українським військовим дати відсіч набагато більш численній і від самого початку краще оснащеній армії, яка на їхньому тлі виглядала незграбною і загрузлою в бюрократичних зволіканнях.

Видання пише, нібито «всьому цьому прийшов кінець».

Дослівно: «Зараз Україна намагається вибити з позицій ворога, який окопався на її території, що вважається однією з найскладніших військових операцій. Російські військові витратили місяці на будівництво оборонних споруд, зокрема бункерів, протитанкових пасток і мінних полів.

Для російських сил, які раніше цього року намагалися захопити більше українських територій, наступ не увінчався успіхом, однак утримувати оборонні позиції буде легше, пише WSJ з посиланням на Майкла О’Хенлона, фахівця в галузі безпеки Брукінгського інституту у Вашингтоні».

Більше деталей: За словами ЗМІ, українські солдати розповіли, що російські військові в Запорізькій області «побудували кілометри звивистих, з’єднаних між собою траншей, деякі з яких укріплені бетоном або вкриті гілками і землею, щоб їх було важко виявити за допомогою дронів».

Також поля сильно заміновані, а щонайменше у двох випадках, за словами українських військових, тіла їхніх убитих товаришів також були заміновані.

Український військовий пояснює виданню: щоб узяти ці позиції, район потрібно спочатку накрити артилерійським вогнем, а потім просуватися вперед за допомогою бронетехніки, щоб задіяти піхоту. Однак брак танків та іншої бронетехніки ускладнює реалізацію цієї стратегії.

Дослівно: «Наступ на окопані сили окупантів був важким випробуванням навіть для найпотужніших армій світу. Союзникам, які висадилися на узбережжі Нормандії під час Другої світової війни, знадобилося понад два місяці, щоб прорвати німецькі укріплення і просунутися вглиб країни.

У 1991 році перш ніж сухопутні сили коаліції просунулися під час операції «Буря в пустелі», США протягом п’яти тижнів вели повітряну кампанію, щоб послабити позиції іракських військових».