Путін розраховує на рубль і вибори — Bloomberg

Рубль падає, шок від невдалого заколоту ще не вщух, а війна в Україні перетнула 18-місячну позначку, і кінця їй не видно. Проте, за словами чотирьох осіб, близьких до Кремля, вже ведеться підготовка до виборів Владіміра Путіна на п’ятий термін у березні 2024 року, незважаючи на те, що серед високопосадовців і бізнес-магнатів поширюється занепокоєння щодо майбутнього.

Екстрене підвищення облікової ставки Банком Росії цього тижня було не просто відповіддю на нещодавнє падіння рубля, а частиною більш широких зусиль, спрямованих на стримування інфляції перед виборами, сказав один із співрозмовників і друга особа, близька до уряду, повідомляє Bloomberg.

Не маючи на меті проведення виборів, центральний банк міг би дочекатися наступного запланованого засідання з питань монетарної політики, щоб вжити заходів. Наразі він стикається з відкритим тиском з боку помічників Путіна, які вимагають стабілізувати обмінний курс і запобігти подальшій ерозії реальних доходів населення.

Уряд також працює над трирічним бюджетним планом, який запропонує передвиборчі підсолоджувачі, включаючи додаткові заходи стимулювання, які можуть сприяти інфляції, сказав один із співрозмовників, додавши, що необхідно терміново взяти рубль під контроль.

«Внутрішньополітичні міркування свідчать на користь більш жорсткої монетарної політики. Якби рубль продовжував втрачати вартість, це призвело б до зростання інфляції на 1-1,5%, а пік зростання цін припав би на зовсім непідходящий час — напередодні березневих виборів», — сказав Алєксандр Ісаков, російський економіст Bloomberg Economics.

Хоча мало хто бачить безпосередню загрозу його владі, авторитет Путіна як гаранта стабільності зазнав значного удару після заколоту Євгенія Прігожина, лідера групи найманців «Вагнер».

Кремль розглядає вибори як можливість представити Путіна як лідера, якого повністю підтримують і контролюють як всередині країни, так і в його протистоянні з США і союзниками по НАТО.

Хоча багато країн відмовилися приєднатися до США, Європейського Союзу та їхніх союзників у запровадженні санкцій через вторгнення Росії в Україну, Путін змушений пропустити саміт лідерів БРІКС цього місяця, що підкреслює його міжнародну ізоляцію. Ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом, зробив ризикованими поїздки російського лідера навіть до дружніх країн, таких як Південна Африка. Для країн, які розглядали Москву як противагу силі США на світовій арені, Путін стає все більш проблематичною ставкою.

Багато представників еліти були здивовані його слабкою реакцією на заколот і подальшою нездатністю покарати Прігожина, що викликало занепокоєння серед чиновників щодо потенціалу протистояння на високому рівні або подальших викликів. Невдоволення невдачами Росії на полі бою все ще тліє всередині силового відомства.

Головні мішені нападу Пригожина — міністр оборони Сєргєй Шойгу і начальник генерального штабу Валєрій Гєрасімов — залишаються на своїх посадах, але його спроба змістити їх мала певну підтримку в ключових органах державної безпеки, за словами двох людей, обізнаних з цим питанням.

За словами п’яти осіб, обізнаних із ситуацією, прихильники жорсткої лінії у сфері безпеки хочуть замінити Шойгу в рамках переходу до більш агресивного ведення війни, включаючи повномасштабну мобілізацію і воєнний стан. Але поки що немає жодних ознак того, що вони будуть зміщені, а російського генерала Сєргєя Суровікіна, якого допитували у зв’язку з невдалим заколотом, ніхто не бачив з тих пір.

Затримання минулого місяця Ігоря Гіркіна, відомого колишнього офіцера російської розвідки, після того, як він обрушився на Путіна, вивело цю напруженість на перший план.

«Країна не переживе ще шість років правління цього нікчемного боягуза», — сказав він про Путіна на своєму Telegram-каналі, який має майже 840 тис. підписників. Президент повинен «забезпечити передачу влади комусь дійсно здатному і відповідальному».

Оскільки наслідки заколоту все ще відлунюють у вищих ешелонах російської влади, Кремль вжив заходів, щоб більш рішуче реагувати на будь-які майбутні виклики владі Путіна.

Державна Дума ухвалила закон, що надає президенту повноваження наказувати регіональним губернаторам створювати спеціалізовані загони для боротьби з незаконними збройними формуваннями. Минулого місяця нижня палата парламенту також схвалила законопроект про надання важкого озброєння Національній гвардії Росії, яка підпорядковується безпосередньо Путіну і очолюється його колишнім головним особистим охоронцем Віктором Золотовим.

70-річний Путін, який вже є найдовше правлячим правителем в сучасній історії Росії з часів Іосіфа Сталіна, зрівняється з радянським диктатором, якщо залишиться в Кремлі до 2030 року. Він може залишитися до 2036 року після перегляду конституції, щоб дозволити собі ще два терміни.

Російські чиновники розглядають регіональні вибори, що відбудуться 10 вересня, як початок кампанії, яка відновить будь-який втрачений авторитет Путіна або сумніви щодо його майбутнього на чолі держави.

«Сам Путін не відчуває себе ослабленим, він переконаний, що перебуває на вершині своєї сили, впевнений у собі і сповнений оптимізму, навіть ейфорії. Ніхто, навіть у найближчому оточенні Путіна, не може поставити під сумнів його рішення брати участь у виборах», — каже Татьяна Становая, засновник консалтингової компанії R.Politik.

Неприступний імідж Путіна, можливо, зник разом з заколотом Прігожина, але, не маючи очевидної альтернативи, російська еліта все ще бачить у ньому найкращу гарантію виживання, вважає Ніколай Пєтров, запрошений науковий співробітник берлінського аналітичного центру SWP. Принаймні, поки що.

«У той час, коли незрозуміло, що станеться, якщо Путін піде. В інтересах еліти зберегти статус-кво», — сказав Пєтров.