З вулиці — у центр комплектування. Які ознаки неправомірного затримання

У телеграм-каналах дедалі більше з’являються відео, коли люди у військовій формі разом з поліцією затримують чоловіків та заштовхують їх у транспорт. У центрах комплектування називають такі відео фейками, але їх стає все більше, як і звернень самих призовників по юридичну допомогу.

Кожен має сумлінно ставитися до питання захисту територіальної цілісності нашої держави. Війна триває, і армії потрібні люди, адже, на жаль, щодня маємо людські втрати. Але чи завжди у законний спосіб поповнюють лави військових, та чи можна назвати захисниками тих, яких у буквальному сенсі «відловили» посеред міста й одразу визнали придатними до служби? Навряд чи чоловік, який оскаржує дії та нарікає на незаконне затримання з доставкою до військкомату, буде вірно служити народу України.

Подібний випадок стався і з нашим клієнтом, захист якого наразі здійснюємо. Зі слів чоловіка, саме у такий спосіб всупереч власній волі та без попереднього вручення повістки, він з вулиці потрапив до ТЦК, а згодом — до військової частини. Звичайно, цей випадок потребує перевірки, проведення досудового розслідування. Але питання наразі актуальне для загалу, ми живемо у правовій державі, де всі без винятку мають дотримуватися закону. Тому знати права та вміти їх захистити є вкрай важливим.

Отже, що робити, якщо працівники центрів комплектування затримують неправомірно та як відстояти свої права? У який спосіб діяти чоловікам, яких «підвезли» до військкомату? Про основні «хитрощі» мобілізації, та те, як у позазаконний спосіб на потрапити з вулиці до окопу.

Що важливо знати

Примусово можуть забрати у разі, якщо ви проігнорували повістку. Тоді військкомат може подати спеціальне повідомлення до поліції. Отримавши його, правоохоронці можуть затримати та доставити людину до військкомату для складання постанови. Затримувати й доставляти у ТЦК для того, щоб людина проходила медичну комісію, не мають права. Це закріплено у законодавстві.

Якщо вас зупинили на вулиці, за кермом тощо, та без процедури вручення повістки, силоміць саджають до службового транспорту під приводом перевірки даних у ТЦК, викликайте поліцію по лінії 102, по можливості зафіксуйте подію на відео або попросіть про це перехожих, які є свідками. Надалі неправомірність дій буде набагато легше довести, такі докази стануть у пригоді.

Що каже законодавство

Безпідставно затримувати чоловіків не можуть не тільки представники територіальних центрів комплектування, а й будь-які представники органів влади, якщо це не затримання під час виявлення кримінального правопорушення. Навіть у випадку відмови від повістки працівники центрів комплектування не мають повноважень на затримання.

Якщо це кримінальне правопорушення, тобто ухилення після попередження, то в такому випадку може застосовуватися ст. 38 Кримінального кодексу. Якщо це адміністративне правопорушення, тобто ухилення від військового обліку або порушення правил військового обліку — адміністративна відповідальність. Є таке поняття «адміністративне затримання», але Кодекс України про адмінправопорушення визначає перелік уповноважених осіб, які можуть здійснювати адміністративне затримання. Серед них представників ТЦК немає.

Чи мають право видавати повістки на вулиці, хто їх має виписувати та чи завжди повістка означає одразу квиток на фронт?

Війна довга, всі ми спостерігаємо значні людські втрати щодня, чоловіки дедалі неохочіше йдуть до військкоматів, багато хто змінив місце проживання. Але охороняти територіальну цілісність держави вкрай необхідно, тому щоб ефективно та вчасно поповнювати лави захисників, дійсно не заборонено вручати повістки на вулиці. Існує певна процедура, у тому числі ідентифікації особи. Адже, щоб у законний спосіб вручити повістку, необхідно встановити особу. Щоб захистити свої права, слід знати, хто має такі повноваження.

Хто має право вручати повістки:

• співробітники територіальних центрів комплектування

• представники органів місцевого самоврядування

• співробітники Служби безпеки

• керівники підприємств, організації чи навчального закладу.

Наразі існує 4 види повісток:

• для уточнення даних

• на проходження військово-лікарської комісії

• для призову на строкову військову службу

• мобілізаційне розпорядження.

Перевіряти документи, що посвідчують особу мають право поліцейські. Під час дії воєнного стану їх має носити при собі кожен. Якщо просять пред’явити документи саме працівники поліції, яких наразі можна побачити разом з військовими, ви маєте право не передавати власні документи в руки поліцейським, а показати — цього достатньо. Якщо ж поруч буде військовий — можна повідомити правоохоронця, що ви відмовляєтесь передавати свої персональні дані третім особам. Теж саме стосується і водіїв, тільки щодо посвідчення водія. Виписувати повістки представники поліції не вповноважені.

Яка відповідальність передбачена за невиконання вимог повістки

Якщо повістка вручена з дотриманням вимог закону, а людина у зазначений у повістці час не прийшла у територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, це вважається порушенням правил мобілізації. За це передбачено такі санкції:

Винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210−1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) у виді штрафу в розмірі від 1 700 до 3 400 грн (3 400−5 100 грн для посадовців), якщо йдеться про повістку для уточнення даних або проходження медкомісії;

Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобов’язаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (статті 259 та 262 КУпАП, частина третя статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»);

За ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 335 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк до 3 років.

Статтею 336 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років може настати за статтею 336 Кримінального кодексу України, якщо людині вручили «бойову» повістку (тобто на відправку, після проходження медкомісії та із зазначенням військової частини, куди вона відбуває) і вона не прийшла на збори.

В яких випадках можливе затримання та хто може це робити?

Якщо ви раніше отримали повістку, але не з’явилися до ТЦК, а в ТЦК вже сформували документи щодо порушення законодавства про військовий облік або мобілізацію (статті 210 та 210−1 КУпАП) та відправили вимогу до поліції затримати й доставити вас до ТЦК. Лише на цих підставах, відповідно до ст. 262 КУпАП, поліція може затримати вас для доправлення до військкомату. Тобто, можуть затримати виключно за наявності матеріалів, які підтверджують вчинення вами вищезгаданих адмінправопорушень. Затримувати без вимоги не мають права, тому вимагайте її пред’явлення. Не виконуйте наперед незаконне розпорядження, відмовляйтеся пройти до автомобіля чи проїхати із зазначеними особами, у разі відсутності належних документів.

Як діяти у разі незаконного затримання?

Якщо вас все ж незаконно доставили до ТЦК, вимагайте адвоката і нічого не підписуйте до його прибуття. Вимагайте присутності понятих, щоб засвідчити вашу відмову підписувати протокол, вкажіть у протоколі, що затримання незаконне, і вам відмовляють у наданні правової допомоги, якщо такий факт має місце. Не підписуйте жодних паперів, повісток і т. п. Адже, підписавши, можете взяти на себе зобов’язання, які потім доведеться виконувати. Затримання не може тривати довше 3 годин, тож після спливу цього часу ви маєте право просто встати і піти. Якщо перешкоджають, телефонуйте на лінію 102, а також гарячу лінію Міністерства оборони. Повідомте про кримінальну відповідальність за перевищення службових повноважень, згідно зі статтею 365 КК України.

Ви маєте право попросити родичів, щоб вони пішли до будь-якого суду, в територіальній юрисдикції якого перебуває місце, де вас тримають, з проханням негайно вас доправити до суду, відповідно до статті 206 КПК для вирішення питань щодо законності вашого утримання.

Слід невідкладно повідомити про порушення Міністерство оборони, а також зареєструвати заяву про злочин, яка має бути внесена працівниками поліції протягом 24 годин до ЄРДР, а витяг наданий на руки заявнику. Після чого у кримінальному провадженні починається досудове слідство та встановлюються всі обставини. У разі невнесення відомостей про злочин до ЄРДР, потерпілому або його захиснику слід оскаржити таку відмову або бездію працівників поліції до слідчого судді місцевого суду.

Наразі вже є судова практика за аналогічними справами. Наприклад, суддею Центрального районного суду м. Миколаєва розглянуто скаргу місцевого мешканця на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 МРУП ГУ НП України в Миколаївській області. Суд зобов’язав внести до ЄРДР відомості щодо можливого вчинення співробітниками районного «військкомату кримінальних правопорушень. Суд дійшов висновку, що у викладених у заяві відомостях і відеозаписі вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 146, 371 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини; завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою). Перевірка вказаних відомостей повинна здійснюватися виключно шляхом проведення досудового розслідування.

Варто наголосити на тому, що Конституція надає певні гарантії громадянам України навіть під час воєнного стану, зокрема Конституція забороняє обмежувати право на свободу й особисту недоторканність. Ці гарантії закріплені у ст. 29, ніхто не може позбавити громадянина права у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Таким чином, знаючи свої права та алгоритм дій, можна попередити протиправні дії та негативні наслідки для себе.