США готують на 2024-й новий план для Києва, але без повернення територій — повний текст статті WP

Вашингтон працює над довгостроковою стратегією підтримки Києва у розв’язаній Росією повномасштабній війні, розробляючи десятирічні зобов’язання. У статті The Washington Post під назвою Військові плани США щодо України не передбачають повернення втрачених територій журналісти розповідають, що вона передбачатиме, як пов’язана з Дональдом Трампом і які очікування союзників.

NV наводить повний переклад матеріалу.

Досі оговтуючись від торішнього невдалого контрнаступу в Україні, адміністрація Байдена розробляє нову стратегію, яка зменшить акцент на відвоюванні територій і зосередиться на допомозі Україні відбити нові російські наступи, водночас рухаючись до довгострокової мети — зміцнення її Збройних сил та економіки.

Новий план є різкою зміною порівняно з минулим роком, коли США і їх союзники кинулися забезпечити Київ навчанням і сучасним обладнання в надії, що це допоможе швидко відтіснити російські війська, які окупували східну і південну частини України. На заваді здебільшого стали добре укріплені РФ мінні поля і траншеї на передовій.

«Цілком очевидно, що їм буде важко здійснити такий самий масштабний наступ на всіх фронтах, який вони намагалися здійснити торік», — сказав високопоставлений представник адміністрації.

Ідея зараз полягає в тому, щоб Україна поки утримувала свої позиції на полі бою. «Вивести її на іншу траєкторію, щоб вона була набагато сильнішою до кінця 2024 року, вивести її на більш стійкий шлях», — сказав високопоставлений чиновник, один з кількох, які спілкувалися на умовах анонімності.

Плани США є частиною багатосторонніх зусиль майже 30 країн, які підтримують Україну, обіцяючи їй довгострокову безпекову та економічну підтримку — як через необхідність, враховуючи невтішні результати торішнього контрнаступу, так і з переконання, що подібні зусилля цьогоріч, імовірно, приведуть до іншого результату, і як демонстрація непохитної рішучості перед президентом Росії Володимиром Путіним.

Кожна сторона готує документ, у якому викладені її конкретні зобов’язання на період до десяти років у майбутньому. Минулого тижня Британія оприлюднила свою десятирічну угоду з Україною, підписану прем’єр-міністром Ріші Сунаком і президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

Вона передбачає внесок у «морську безпеку, повітряний простір, протиповітряну оборону, артилерію і бронетехніку», а також фіскальну підтримку і доступ до фінансового сектору. Очікується, що наступною буде Франція, президент якої Еммануель Макрон приїде з візитом до України.

Проте успіх стратегії майже повністю залежить від США, які сьогодні є найбільшим донором України у вигляді грошей та обладнання, а також координатором багатосторонніх зусиль.

Цієї весни адміністрація сподівається оприлюднити свої власні десятирічні зобов’язання, над якими зараз працює Держдеп США з благословення Білого дому — за умови, що запит президента Байдена на додаткове фінансування України розміром 61 $ мільярд схвалить непоступливий Конгрес.

Хиткий ґрунт, на якому нині тримається це припущення — республіканці Палати представників, схоже, все глибше поринають у відмові від грошей — стурбував як західних союзників, так і саму Україну.

«Безумовно, лідерство та участь США в довгостроковій перспективі, а також на цьому дуже важливому етапі, має першочергове значення», — сказав високопоставлений європейський чиновник.

«Необхідно продовжувати надавати допомогу не тільки на місцях, але і як демонстрацію рішучості Заходу, щоб дати [Путіну] зрозуміти: він не переможе».

«Ми б не вижили без підтримки США, це реальний факт», — сказав Зеленський в інтерв’ю минулого тижня.

Майбутнє України проти Трампа

За словами американських чиновників, документ США гарантуватиме підтримку короткострокових військових операцій, а також розбудову майбутніх Збройних Сил України, здатних стримувати російську агресію.

Він міститиме конкретні обіцянки та програми, які допоможуть захистити, відновити та розширити промислову та експортну базу України, а також сприятимуть проведенню політичних реформ, необхідних для повної інтеграції в західні інституції.

Не випадково, за словами американського чиновника, сподівання полягають у тому, що довгострокова обіцянка — знову ж таки за умови підтримки Конгресу — також стане «перспективною» допомогою для України на випадок, якщо колишній президент Дональд Трамп виграє свою кампанію з переобрання на другий термін.

Поки Білий дім продовжує намагатися переконати законодавців, другий високопосадовець адміністрації наголосив: стратегія не означає, що українці просто побудують окопи «і відсиджуватимуться в них» цілий рік.

«Все ще буде обмін територіями в невеликих містах і селах з мінімальною стратегічною цінністю, запуски ракет і безпілотників з обох сторін, а також російські атаки на цивільну інфраструктуру», — сказав чиновник.

Замість масованих артилерійських дуелей, які домінували у другій половині 2022-го і більшій частині 2023 року, Захід сподівається, що у 2024 році Україна не втратить більше території, ніж одна п’ята частина країни, яка зараз окупована Росією.

Окрім цього, західні уряди хочуть, щоб Київ зосередився на тактиці, у якій його війська останнім часом досягли більшого успіху: обстріли на великі відстані, зокрема французькими крилатими ракетами, які обіцяють доставити протягом наступних кількох місяців; стримування Чорноморського флоту Росії для захисту морського транзиту з українських портів; і зв’язування російських сил у Криму за допомогою ракетних ударів і диверсійних спецоперацій.

Зеленський наполягає на тому, що Україна залишається в наступі. Плани на 2024 рік — це «не лише оборона», сказав він у нещодавньому відеозверненні: «Ми хочемо, щоб ініціатива була за нашою країною, а не за ворогом».

Однак американські політики, які нещодавно зустрічалися з ним приватно, кажуть, що Зеленський має сумніви щодо того, наскільки амбітними будуть його плани на наступний рік без ясності щодо американської допомоги.

«Нас запитують, який у нас план, але ми повинні розуміти, які ресурси у нас будуть», — сказав український депутат Роман Костенко.

«Зараз усе вказує на те, що ми матимемо менше, ніж минулого року, коли ми намагалися зробити контрнаступ і нічого не вийшло. Якщо буде ще менше, то зрозуміло, який буде план. Це буде оборона».

«Ніхто не виключає наступальних дій, — сказав Сергій Рахманін, народний депутат. — Але загалом дуже важко уявити серйозну, глобальну стратегічну наступальну операцію у 2024 році. Особливо, якщо ми подивимося на загальний стан іноземної допомоги, а не тільки від США».

Навіть ті, хто вірить, що Україна зрештою зможе дати відсіч Росії, визнають: 2024 рік буде напруженим і небезпечним.

«Швидше за все, не буде величезних територіальних здобутків», — сказав в інтерв’ю президент Латвії Едгар Рінкевичс.

«Єдина стратегія — надати якнайбільше допомоги Україні, щоб допомогти їй, по-перше, захистити власні міста і, по-друге, допомогти їй просто не втратити позиції».

«Ми певною мірою заручники часу, — погодився Кусті Салм, постійний секретар Міністерства оборони Естонії. — Питання лише в тому, чи зможемо ми пройти через цю долину смерті».

«Треба мати щось, чим воювати»

Уздовж лінії фронту українські військові розпочали підготовку, прагнучи повторити російську багатошарову оборону з окопів і мінних полів на південному сході Запорізької області, яка торік перешкоджала контрнаступу.

«Звичайні солдати не дуже цікавляться [українською] політикою і зовнішньою політикою», — сказав український командир на сході Донецької області, який не мав дозволу говорити публічно.

«Але коли ви самі відчуваєте, що цього недостатньо, як зараз з боєприпасами, мінометами, снарядами, це відразу викликає занепокоєння. Ви можете воювати, але ви повинні мати, чим воювати».

Американські політики очікують, що війна зрештою закінчиться шляхом переговорів. Проте вони також думають, що Путін не буде серйозно ставитися до переговорів цього року — частково тому, що він сподівається, що Трамп поверне собі президентське крісло в листопаді й зменшить підтримку Києва.

Трамп, який давно заявляє про особливі відносини з Путіним, кілька місяців тому сказав, що в разі повернення до Білого дому «зупинить цю війну за один день, за 24 години«. У телевізійному інтерв’ю минулого тижня Зеленський назвав цю заяву „дуже небезпечною“ і запросив Трампа до Києва, щоб той поділився будь-яким планом, який може мати.

Довгострокова стратегія трансформації України в майбутньому бере свій початок у декларації підтримки країн G7 минулого літа, у якій західні лідери пообіцяли створити стійкі збройні сили, сумісні із Заходом, а також зміцнити економічну стабільність і стійкість України.

Попри це, така політика містить ризики, зокрема політичні, якщо українці почнуть звинувачувати свій уряд у стагнації на фронті. Так само і в західних столицях урядовці добре розуміють, що терпіння їхніх співгромадян щодо фінансування війни в Україні не є безмежним.

На тлі цього планування Вашингтон, схоже, також готує аргумент, що, навіть якщо Україна не планує повертати всю свою територію в найближчій перспективі, вона потребує значної постійної допомоги, щоб мати змогу захистити себе і стати невід’ємною частиною Заходу.

«Ми бачимо, яким може і повинно бути майбутнє України, незалежно від того, де саме будуть проведені лінії розмежування», — заявив [держсекретар США Ентоні] Блінкен на початку цього місяця на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

«І це майбутнє, в якому вона міцно стоїть на двох ногах у військовому, економічному, демократичному плані».

«Срібної кулі» для озброєння України немає

У розмовах із законодавцями представники адміністрації наголошували, що лише близько половини із запитуваних 61 $ мільярда спрямовані на поточні бойові дії, тоді як решта — на допомогу Україні у гарантуванні безпечного майбутнього без масивної західної допомоги.

Американський документ, за словами чиновників, які беруть безпосередню участь у його плануванні, складається з чотирьох етапів: воювати, будувати, відновлювати і реформувати.

Для фази «боротьба» негайно потрібні артилерійські боєприпаси, деяка заміна транспортних засобів, втрачених у контрнаступі, набагато більше безпілотників, сказав Ерік Чіарамелла, колишній аналітик розвідки ЦРУ, а нині старший науковий співробітник програми Росія і Євразія Фонду Карнегі за міжнародний мир, який консультувався з посадовцями адміністрації.

«Багато засобів радіоелектронної боротьби і технологій боротьби з безпілотниками — це те, де росіяни досягли переваги. Потрібно більше систем протиповітряної оборони, щоб покрити більше міст».

Хоча Україна все ще з нетерпінням чекає на обіцяні поставки винищувачів і більшої кількості бронетехніки цього року, це «дорогі системи, що відмовляють», сказав Чіарамелла.

«Думаю, українці усвідомлюють, що срібної кулі не існує, побачивши танк вартістю в мільйон доларів, знищений міною вартістю в 10 000 $ під час контрнаступу».

Фаза «розбудови» стратегії зосереджена на обіцянках щодо майбутніх сил безпеки України на суші, морі та в повітрі, щоб українці «могли побачити, що вони отримують від світової спільноти протягом десятирічного періоду. І вийти з 2024 року з дорожньою картою створення потужних збройних сил стримування, сказав високопосадовець адміністрації.

Водночас частина запитуваних додаткових коштів спрямована на розвиток української промислової бази для виробництва озброєнь, яка, разом із збільшенням виробництва США та союзників, може «принаймні не відставати від російського» виробництва.

План також передбачає додаткову протиповітряну оборону для створення «захисних бульбашок» навколо українських міст за межами Києва та Одеси, що дозволить відновити ключові галузі української економіки та експорту, зокрема, металургію та сільське господарство. Восени минулого року Байден призначив колишню міністерку торгівлі Пенні Прітцкер спецпредставницею США, яка очолить зусилля з відновлення економіки України та мобілізації державних і приватних інвестицій.

Залучення іноземних інвестицій в Україну також потребуватиме додаткових зусиль для подолання корупції, визнають американські чиновники.

Зеленський зробив деякі кроки, зокрема звільнив, а в деяких випадках заарештував імовірно корумпованих чиновників і суддів у галузі військових закупівель. Інших ініціатив вимагав ЄС, який розглядає питання про можливе членство України.

Але поки тривають розмови і планування на майбутнє, не кожен з тих, хто підтримує Україну, вважає, що це правильний момент, щоб змістити акцент з надання Україні того, що необхідно для якнайшвидшого і рішучого протистояння росіянам на полі бою в цьому році.

«Яку б стратегію ви не використовували, вам потрібна вся зброя, яку ви можете собі уявити», — заявив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, переконуючи республіканських законодавців схвалити фінансування України.

«Ви не можете виграти війну, застосовуючи поступовий підхід, — сказав він. — Ви повинні здивувати і приголомшити свого супротивника».