Як діє принцип: або воюєш у ЗСУ, або працюєш на ЗСУ

Західні області України нині переживають гостру демографічну ситуацію. На місцевому ринку праці катастрофічно не вистачає чоловіків. Хтось воює, хтось ховається від війни. Значна частина робітників і спеціалістів «чоловічих» професій ще до початку великої російсько-української війни виїхала за кордон. Дехто з них, звісно, у перші місяці війни повернувся і пішов на фронт. Але масового повернення чоловіків не спостерігалося навіть у західних, традиційно патріотично налаштованих, областях.

— Бува так, що треба виконати якісь «чоловічі» роботи, але потрібного спеціаліста знайти неможливо. Взагалі в нашій громаді чоловічого населення лишилося мало. Чимало чоловіків виїхали за кордон, є й такі, що переховуються від мобілізації, — розповідає голова Матеївецької громади (Коломийський район Івано-Франківської області) Любомир Веселовський.

Що найгірше в роботі керівника громади

Нині в цій громаді, яка налічує близько семи тисяч жителів, служать в українському війську 198 чоловік. Є і втрати: 4 людини загинули, 3 пропали без вісти. Є й чоловіки, яких обміняли з російського полону.

— Йти до рідних загиблого воїна, аби повідомити їм про загибель їх батька, сина, брата — це найгірше, що є нині в роботі сільського голови, — розповідає Любомир Веселовський. — Вручати повістки нашим військовозобов’язаним — також заняття конче неприємне. Ми, як можемо, стараємося фінансово підтримувати наших воїнів. Приміром, у разі поранення надаємо разову фінансову допомогу у розмірі від 20 до 50 тисяч гривень — залежно від поранення.

За словами пана Любомира, громада також всіляко допомагає нашим воїнам. Приміром, за кошти місцевого бюджету (за листами з військової частини) придбавають дрони «Mavic», які затим доставляють на фронт. Волонтери громади також збирають гроші на автомобілі для захисників України.

— Наша громада живе за принципом: або воюєш в ЗСУ, або працюєш на ЗСУ, — запевняє сільський голова.

Тил — для фронту

Коломийський район, який налічує 13 територіальних громад, допомагає фронту більш потужно.

За словами голови Коломийської районної державної адміністрації Любомира Глушкова (на фото ліворуч), торік район виступив з ініціативою придбати для Сил оборони України 125 великогабаритних вантажних автомобілів.

— Українському війську потрібні не тільки джипи, а й більш потужні авто, на яких можна перевозити боєприпаси, зброю та інші воєнні вантажі. Вартість кожного такого автомобіля (навіть вживаного) перевищує десять тисяч євро. У цю роботу активно включилися керівники територіальних громад, які працювали з благодійниками. І невдовзі понад сотня вантажівок поїхали на фронт, — розповів Любомир Глушков.

Чимало жителів Коломиї активно долучаються до волонтерської діяльності. В одному з таких волонтерських центрів — «Нескорена нація» — побував журналіст Карачуна.

Волонтерський центр почав працювати вже на третій день великої війни. Тут діють шість цехів, де жителі міста у вільний час плетуть маскувальні сітки, шиють військову амуніцію, печуть різні смаколики.

І навіть виготовляють цигарки з місцевого тютюну! Затим все це направляється на фронт.

А загалом громади Івано-Франківської області надали торік прямої фінансової допомоги Силам Оборони України на понад два мільярди гривень!