Скільки служити, де чекати повісток і за що каратимуть: розбір головних новацій законопроєкту про мобілізацію

30 січня у Верховній Раді було зареєстровано новий урядовий законопроєкт про мобілізацію. Він пропонує дозволити демобілізацію військових, що відслужили 36 місяців, визначає чіткіші терміни контрактної служби та нові правила отримання повісток.

NV розібрав найважливіші новації законопроекту № 10 449, текст та супровідні документи до якого оприлюднено на сайті Верховної ради.

Коли і як розглянуть законопроєкт?

У парламенті документ незабаром мають представляти міністр оборони України Рустем Умєров та Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

За інформацією нардепа Олексія Гончаренка, найближчі відомі дати, що визначать розгляд цього законопроєкту, є такими:

• 6 лютого — голосування за скорочення строків розгляду документа (до тижня на подачу альтернативного законопроєкту — і цей тиждень має пройти вже 6 лютого).

• Розгляд законопроєкту в профільному комітеті Ради.

• 7 лютого — винесення законопроєкту в зал на перше читання.

Між першим і другим читанням у законопроєкт можуть бути внесені суттєві правки.

Мобілізація по-новому: що хочуть змінити

Демобілізація через три роки

Запропоновано можливість звільнення зі служби під час воєнного стану для тих військовослужбовців, які безперервно відслужили 36 місяців.

Ця норма передбачає декілька додаткових нюансів:

• Якщо йдеться про військового-контрактника, то він може набути такого права на звільнення зі служби лише за умови закінчення строку контракту.

• Військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, набувають право на звільнення на підставі вислуги 36 місяців без застосування умови про закінчення строку контракту.

• За нормою про 36 місяців військовослужбовці мають бути звільнені «протягом одного місяця з дня подання рапорту», однак «у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача».

Зміна призовного віку

Законопроєкт пропонує знизити призовний вік з 27 років до 25.

Терміни контрактів під час воєнного стану

Під час дії воєнного стану для військовослужбовців-контрактників (крім офіцерського складу), запропоновано встановити такі терміни контрактів:

• для громадян віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом — 1 рік;

• для військовозобов’язаних, які безперервно відслужили 36 місяців під час воєнного стану та були звільненні зі служби у запас, але вирішили підписати контракт — від шести місяців з можливістю подовження контракту ще на шість місяців або на довші строки. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

При цьому залишається чинною норма, що передбачає можливість служби за контрактом на такі терміни:

• для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, — на 3 роки;

• для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, — на строк від 3 до 5 років;

• для осіб офіцерського складу — на строк від 5 до 10 років.

Додаткові права для звільнених з полону

Якщо законопроєкт приймуть у його поточному вигляді, після звільнення з полону військовослужбовці матимуть такі додаткові права і можливості:

• право звільнитися з військової служби після виходу з полону, навіть під час дії воєнного стану чи особливого періоду (надалі такі військові не підлягають мобілізації та можуть бути призвані на військову службу лише за їх згодою);

• додаткова відпустка тривалістю 90 днів без поділу на частини тазі збереженням грошового забезпечення (окрім тих військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону);

• при звільненні з полону та за бажання звільнитися з військової служби — одноразова грошова допомога в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Військовий облік онлайн та повістки через електронний кабінет

Реєстрація електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста відтепер може стати обов’язком відповідних категорій українців. Це прямо прописано у статті 22 законопроєкту серед інших обов’язків, які стосуються мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У документі вказано, що військовозобов’язані повинні протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації уточнити свої облікові дані через:

• центри надання адміністративних послуг,

• або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста,

• або у ТЦК та СП за місцем свого перебування чи знаходження.

Повістка про виклик до ТЦК та СП може бути надіслана саме через такий електронний кабінет. Це вважатиметься рівнозначним особистому врученню повістки.

Зокрема днем вручення повістки вважатимуть:

• або день вручення такої повістки під розписку;

• або день, коли ТЦК та СП отримав повідомлення про доставлення такої повістки до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.

При цьому якщо повістку про виклик до ТЦК надіслано до електронного кабінету пізніше 17:00, така повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення (незалежно від того, коли в ТЦК надійде повідомлення про доставлення повістки).

Норми про мобілізацію та облік чоловіків за кордоном

Законопроєкт передбачає, що чоловіки віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами та перебувають за кордоном, можуть розраховувати на консульські дії та послуги у закордонних дипломатичних установах України лише в тому випадку, коли мають при собі військово-облікові документи.

Дійсність таких документів перевірятимуть консульські посадові особи в закордонних дипмісіях України.

Однак ця норма не застосовується в таких випадках (тобто чоловікам не потрібно надавати військово-облікові документи, щоб отримати послугу в консульстві):

• оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;

• вчинення консульських дій щодо дитини громадянина України, другий з батьків якої є іноземцем або особою без громадянства;

• вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини;

• вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Також у законопроєкті прописано, що в період загальної мобілізації громадяни України, які були офіційно зняті з військового обліку у зв’язку із вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані знову стати на військовий облік. Вони мають зробити це протягом 30 днів з дня набрання чинності урядової постанови, яка «визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном». Однак під час дії воєнного стану такі громадяни мають право на безперешкодний в’їзд-виїзд з України.

Чи зможуть чоловіки за кордоном вільно зробити паспорт у філіях ДП Документ?

Судячи із норм законопроєкту, ні (якщо його буде прийнято без змін). Держпідприємство Документ входить до сфери управління Державної міграційної служби України (ДМСУ).

А в законопроєкті вказано, що в умовах воєнного стану розташовані за кордоном підрозділи (філії, представництва) держпідприємства, яке належить до сфери управління ДМСУ, можуть оформлювати паспорт громадянина України та закордонний паспорт лише такої ж умови, що і консульства. Тобто чоловікам віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами, для цього доведеться надати свої військово-облікові документи.

Нові «покарання» і обмеження за порушення вимог щодо мобілізації

Розділ VII нового законопроєкту запроваджує таке поняття, як «заходи впливу» щодо тих українців, які не виконують свої обов’язки під час мобілізації.

Які це обов’язки?

Йдеться про обов’язки, передбачені частиною 3 статті 22 законопроєкту. Якщо викласти їх стисло, це такі вимоги під час мобілізації:

• для військовозобов’язаних та резервістів, приписаних до частин чи підрозділів — з’явитися на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в повістках чи мобілізаційних розпорядженнях;

• для військовозобов’язаних чи резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки чи інших спецслужб — з’явитися за викликом керівників;

• для всіх інших військовозобов’язаних — протягом 60 днів від початку мобілізації уточнити свої облікові дані через ЦНАПи, електронний кабінет призовника / військовозобов’язаного / резервіста чи в ТЦК та СП за місцем перебування.

Яке покарання пропонують?

Якщо військовозобов’язаний порушує ці вимоги, ТЦК може звернутися у Нацполіцію з вимогою про адміністративне затримання та доставлення його в ТЦК. Якщо ж і цього не вдалося зробити протягом 15 днів після відповідного звернення ТЦК, то ще протягом 5 днів такому громадянину надішлють формальну вимогу про виконання згаданих вище обов’язків.

Таку вимогу можуть вручити:

• під розписку поштою;

• в електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

При цьому вимога вважається врученою навіть тоді, коли громадянин відмовився її отримати чи її не вдалося вручити, про що пошта ставить відповідну відмітку (наприклад, якщо людина змінила місце проживання і не повідомила ТЦК та СП нову адресу).

З моменту отримання такої вимоги військовозобов’язаний має 10 днів, щоб виконати її (наприклад, з’явитися в ТЦК та СП чи закордонну дипустанову України, якщо він перебуває за кордоном).

Якщо ж людина не виконала і цю норму, ТЦК може звернутися в суд, щоб:

• тимчасово обмежити право такої особи виїжджати за межі України;

• тимчасово обмежити людину у праві керування транспортними засобами;

• накласти арешт на кошти та інші цінності такого громадянина (на рахунки та кошти в банках чи інших фінустановах, на електронні гроші, на рахунки у цінних паперах тощо).

Усі ці «покарання» запропоновано запроваджувати на строк до виконання мобілізаційних зобов’язань.

Базова військова служба замість строкової

Запропоновано скасувати строкову службу, а замість замість неї запровадити базову військову службу.

Вона передбачена для чоловіків віком 18−24 років, які придатні для цього за станом здоров’я. Жінки можуть проходити таку службу добровільно.

Рік проходження базової служби громадяни України можуть обирати самостійно до досягнення ними 24 років.

У законопроєкті встановлено такі строки базової військової служби:

• у мирний час — до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців — фахова підготовка;

• під час дії воєнного стану — на строк до трьох місяців.

На період такої служби за людиною має бути збережено її робоче місце.

Інші важливі нововеддення

Серед тих, хто не підлягатиме призову під час мобілізації (неповний перелік):

• військовозобов’язані, які проходили службу під час воєнного стану та були звільнені в запас у зв’язку із закінченням строку служби (протягом двох років від дня звільнення);

• звільнені в запас у зв’язку зі звільненням з полону;

• звільнені зі строкової служби під час воєнного стану (протягом шести місяців від дня звільнення зі служби);

• студенти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, без урахування спеціальності (фаху) (окрім аспірантів, які навчаються на контракті), інтерни та докторанти, педагогічні працівники закладів фахової вищої освіти.

Бронювання військовозобов’язаних в органах державної влади та інших держорганах змінено: на держслужбі категорії А бронюються усі військовозобов’язані; на держслужбі категорій Б, В — до 50% військовозобов’язаних.

Термін «обмежена придатність» буде виключено зі списку висновків військово-лікарських комісій. Чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року встановили інвалідність ІІ та ІІІ груп, до кінця 2024 року мають пройти переогляд на предмет непридатності до військової служби. Це не стосується чоловіків з інвалідністю ІІ та ІІІ груп, які отримали захворювання та поранення під час захисту Вітчизни (випадки травм, контузій та каліцтв, ампутацій кінцівок, отриманих під час захисту України).

Засуджені, яких звільнили від відбування покарання з випробуванням, за бажанням можуть бути призвані на службу під час мобілізації;

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на службу або залучені до оборонних робіт у воєнний час добровільно.

Добровольці, які самостійно прийдуть до ТЦК та СК, отримають відстрочку у два місяці до мобілізації для вирішення особистих справ та підготовку.

Як оцінюють законопроєкт

Адвокат Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини та юрист Центру надання підтримки ветеранами і їхнім родинам, у коментарі NV звернув увагу на те, що навіть після доопрацювання до законопроєкту залишаються певні запитання.

«Законопроєкт в цілому містить багато гарного і багато того, що на практиці не буде працювати. Це частково мертвонароджені норми, якщо брати сьогоднішнє законодавство», — вважає експерт.

Зокрема це такі нюанси.

• Електронні повістки та обмеження: представники ТЦК можуть зловживати електронними повістками, також буде важко довести, що людина отримала та, головне, прочитала електронну повістку.

• Покарання для військовозобов’язаних прописане, тоді як відповідальність за неправомірні дії представників ТЦК розмита. А для того, аби вирішувати справи щодо повісток у суді, спершу слід налагодити роботу судової системи, вважає адвокат.

• Відстрочка у два місяці для добровольців. За словами Лихачова, незрозуміло, як будуть трактувати, добровільно чи ні прийшла людина. Адвокат зазначає, що мобілізація сама по собі — це виконання обов’язку, тобто фактично є примусовою на відміну від підписання контакту. Юрист додає, що ТЦК мають певні показники щодо призову людей за мобілізацією, тому вони можуть більшість людей, навіть тих, хто прийшов самостійно, розглядати як таких, кого призвали примусово.

• Скорочення призовного віку до 25 років та загальновійськова підготовка. Юрист підтримує зниження призовного віку. «Я підтримую тезу, що воювати будуть всі, незалежно від віку, бо людський ресурс у нас закінчується і всі це бачать», — каже він. При цьому Лихачов підкреслює необхідність надання людям можливості здобувати освіту та проходити базову загальновійськову підготовку.

• Облік чоловіків за кордоном. За словами Лихачова, запропоновані положення загалом правильні, але їх необхідно допрацьовувати. «Як в консульській установі вони [українці-чоловіки] зможуть отримати військово-облікові документи? У нас ТЦК не працюють за кордоном. Покласти ці обов’язки на консульство? Наскільки я знаю, в консульстві зараз немає штату працівників, які займаються військовим обліком», — каже юрист. Таким чином, за його словами, українцям хочуть заборонити вчиняти певні дії, але не надають можливості отримати ці військово-облікові документи.