Що означають нові заяви Путіна про намір відсунути фронт і створити «демілітаризовану» зону в Україні — ISW

Президент Росії Володимир Путін виступив із новою порцією заяв про свої загарбницькі наміри в України, подавши це як ціль створення нібито «демілітаризованої зони» і відсунення української артилерії подалі від лінії фронту.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.

Володимир Путін посилив свої максималістські та навмисно розпливчасті цілі в Україні, зокрема щодо захоплення більшої частини українських територій. 31 січня Путін заявив, що відсунення поточної лінії фронту вглиб України є найважливішою метою для російських військ на всьому театрі бойових дій. Путін наголосив на своїй ідеї «демілітаризованої» або «санітарної» зони в Україні, заявивши, що «ця лінія має бути на такому віддаленні від нашої території» [маючи на увазі в т. ч. окуповані регіони України], щоб уникнути ударів ЗСУ, зокрема з використанням далекобійної західної зброї.

В ISW констатують, що ця заявлена Путіним ціль «є розпливчастою метою, яка фактично недосяжна, доки існує незалежна Україна, здатна до боротьби». «Путін, скоріше за все, анексував би будь-які українські території, які Росії вдалося б захопити для досягнення цієї заявленої мети (зокрема, у чотирьох областях України, де Росія вже захопила території, але контролює їх лише частково)», — наголошують експерти Інституту вивчення війни. А отже, це означало б, що війська РФ вже на новозахоплених землях України потрапили б в зону дії української артилерії. [Тобто «відсувати» лінію фронту окупанти могли б безкінечно, доки є не захоплені українські території, мають на увазі аналітики ISW]. У російських провоєнних колах вже вхопилися за цю ідею Путіна. Зокрема один з «воєнкорів» припустив, що Росії також «доведеться» захопити Миколаїв та Одесу, щоб усунути загрозу українських ударів по окупованому Криму, а ще — лінію Слов’янськ-Краматорськ у Донецькій області, аби, мовляв, «розвантажити» поточну лінію фронту.

В ISW вважають, що нові заяви Путіна від 31 січня «не є суттєвим відхиленням від заявлених військових цілей чи фактичних військових можливостей Росії». Скоріше вони націлені на те, щоб скористатися наявними наративами в західних ЗМІ, щоб заблокувати короткострокову та довгострокову західну військову допомогу Україні та змусити Захід вести переговори з Росією на російських умовах, наголошують аналітики.

Путін також включив місто Харків, яке він раніше назвав «російським», у цю гіпотетичну «демілітаризованої зони» — ймовірно, щоб скористатися дискусіями навколо малоймовірної можливості російського наступу вздовж північного кордону Харківської області з Бєлгородської області РФ. В ISW вважають, що Путін може мати намір посилити ці дискусії, аби відвернути увагу України від поточної російської наступальної операції на межі Харківської та Луганської областей. Однак ISW продовжує оцінювати, що російські сили в Бєлгородській області РФ здатні проводити лише дії тактичного рівня, які могли б виконувати роль маневрів задля відтягнення та сковування українських сил уздовж кордону. Путін, ймовірно, у такий спосіб намагається відреагувати і на активні заклики російських ультранаціоналістів щодо створення «буферної зони» між Харківською та Бєлгородською областями, щоб відтіснити українські РСЗВ і артилерію від міжнародного кордону з Бєлгородською областю РФ. Раніше Путін вже заявляв, що розгляне можливість створення такої «буферної зони» під час широкого невдоволення у РФ з приводу транскордонних рейдів проукраїнських сил у Бєлгородську область влітку 2023 року. Однак досі російські військові ще не вжили жодних дій, які б свідчили про те, що Путін серйозно розглядає такі заклики, нагадують в ISW.

Крім того, 31 січня Путін окремо вихваляв російські наступальні зусилля поблизу Авдіївки — ймовірно, щоб «продати» ці зусилля внутрішній російській аудиторії як успішні та ще більше виправдати російську війну проти України. Він назвав Авдіївський напрямок однією з найважливіших ділянок лінії фронту і повторив типові наративи про те, що російська війна в Україні — це нібито боротьба за суверенітет Росії, яка очищає російське суспільство від тих, хто проти цього суверенітету, таким чином буцімто об’єднуючи російське суспільство.

В ISW констатують, що останнім часом Україна, схоже, збільшила кількість кібератак проти російських цілей. Так експерти відреагували на повідомлення Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР) про нещодавню кібератаку на комунікаційний сервер Міністерства оборони Росії. 30 січня ГУР повідомила, що хакери ГУР успішно зламали сервер російського Міноборони, який використовувався для обміну інформацією між російськими підрозділами. У ГУР додали, що Росія встановила програмне забезпечення, пов’язане з цим сервером, на різних інших стратегічних об’єктах, у тому числі військових, а також що кібероперація ГУР триває.

ISW акцентує увагу на повідомленнях про те, що ЗСУ ймовірно завдали ударів по російських об’єктах в районі аеродрому Бельбек в окупованому Севастополі. Аналітики відзначають, що поки не знайшли додаткових доказів того, по яких саме російських цілях на аеродромі або поблизу нього завдали ударів українські військові. Водночас командувач Повітряних сил України лейтенант Микола Олещук показав відео з підтвердженою геолокацією, на якому зафіксовано український удар поблизу аеродрому Бельбек, і подякував військовим ЗСУ. На додаткових кадрах, що з’явилися 31 січня, видно великі стовпи диму, які піднімаються в районі аеродрому. Один з російських «воєнкорів», близький до Кремля, стверджував, що українські сили використали під час ударів крилаті ракети Storm Shadow. В ISW окремо нагадують, що нещодавно українські війська неодноразово завдавали ударів по аеродрому Саки (на північ від Севастополя) у рамках багатоденної кампанії ударів по російських об’єктах в окупованому Криму на початку січня 2024 року. Раніше влітку 2023 року ЗСУ провели масштабнішу кампанію ударів по російській військовій інфраструктурі та об’єктах Чорноморського флоту в Криму, що дозволило значною міроювитіснити військово-морські сили РФ із західної частини Чорного моря. Ці зусилля мали на меті погіршити здатність російських військ використовувати Крим як плацдарм і тил для оборонних операцій на півдні України.

Аналітики Інституту вивчення війни також прокоментували нові заяви Китаю у телефонній розмові між міністром оборони Росії Сергієм Шойгу та міністром оборони Китаю, адміралом Дун Цзюнем, яка відбулася 31 січня. Обидва наголосили на бажанні збільшити російсько-китайську стратегічну співпрацю, а Цзюнь повідомив, що Китай надав Росії невизначену «підтримку» у війни в Україні, незважаючи на постійний тиск США та Європи. Китайський міністр оборони також заявив, що США та Європа не зможуть перешкоджати «нормальній російсько-китайській співпраці». Ці заяви міністра оброни КНР є більш відвертим публічним вираженням китайської підтримки Росії, аніж заяви під час попередніх зустрічей між російськими та китайськими високопосадовцями. Водночас така риторика Дун Цзюня, ймовірно, спрямована насамперед проти Заходу, вважають в ISW. Аналітики Інституту продовжують вважати, що Китай не бажає встановлювати необмежене двостороннє партнерство з Росією, як того хоче Москва.

Щодо чуток та інформаційної хвилі навколо можливого наміру звільнити головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного ISW окремо відзначає, що не висвітлює і не коментує ці повідомлення «відповідно до своєї політики», яка виключає спекулювання щодо майбутніх дій України. «ISW продовжуватиме повідомляти про офіційні заяви українських урядовців та організацій у міру їх надходження», — наголошують з цього приводу аналітики.