Воєнний стан: які заходи можуть застосувати до осіб, які не виконують обов’язки щодо мобілізації

Через війну в Україні триває загальна мобілізація та воєнний стан. В цей період призову підлягають військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років, які отримують повістки. Нещодавно в Україні прийняли закон про мобілізацію. Керівник Практики працевлаштування та військового права ЮК «Сирота, Дзіс, Мельник & партнери» Владислав Кепко розповів виданню «Економічна правда», які заходи будуть застосовувати до громадян, які не виконують військовий обов’язок.

Що може загрожувати українцям, які не виконують обов’язки щодо мобілізації

Кепко пояснив, що визначено порядок застосування заходів впливу до громадян, які не виконують обовʼязки щодо мобілізації.

Так, передбачено таку послідовність дій:

• У разі невиконання громадянином обов’язків щодо мобілізації, керівник ТЦК та СП звертається до органів у системі поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК та СП;

• У разі неможливості здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до ТЦК та СП, керівник ТЦК та СП протягом 5 днів надсилає такому громадянину письмову вимогу про виконання обовʼязку; передбачено направлення такої вимоги засобами поштового звʼязку та не згадується про направлення через електронний кабінет;

• У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків), ТЦК та СП звертається до суду з приводу обмеження права такої особи на керування транспортним засобом (ТЗ).

Обмеження керування ТЗ зможе бути застосовано лише за сукупністю вимог:

• Неможливо здійснити адміністративне затримання та доставлення особи до ТЦК та СП органами поліції;

• Особі було вручено вимогу ТЦК та СП про виконання обовʼязку — тобто, залишення вимоги ТЦК та СП у поштовій скриньці або інше неналежне повідомлення означатиме неможливість застосування обмежувального заходу;

• Керування транспортом не є для особи основним законним джерелом засобів для існування.

«Імовірно, на практиці підтвердженням законності буде наявність договору (трудового або цивільно-правового, якщо особа надає послуги як ФОП), за яким особа використовує транспорт для виконання робіт / надання послуг», — пояснив експерт.

За словами Кепко, залишається невирішеним питання, що вважати основним джерелом засобів для існування: на практиці може скластись розуміння, згідно з яким обмеження застосовуватимуться у тому числі до працівників, які хоч і користуються корпоративним транспортом, однак таке користування не є необхідним для виконання ними робіт / надання послуг.

Експерт зауважив, що таке обмеження застосовуватиметься на строк до виконання або відкликання вимоги ТЦК та СП про виконання обов’язків щодо мобілізації.