Росія може фінансувати війну в Україні ще кілька років — WP

Росія може фінансувати війну в Україні ще кілька років — WP

Її економіка перегрілась лише частково, а захід провалив санкції.

Росія може дозволити собі фінансувати війну проти України ще кілька років через величезні доходи від продажу нафти і невдалі західні санкції. Більше того, масштабні військові витрати, включно з високими виплатами солдатам, сприяли економічному зростанню РФ, пише The Washington Post із посиланням на низку економістів та аналітиків.

Джерело — ZN.UA.

Видання зазначає, що російська економіка перегрілась лише частково. Так, Владіміру Путіну потрібно щомісячно поповнювати лави армії на 20 тисяч осіб через високий рівень смертності та поранень. Однак в підсумку в країні зафіксована майже повна зайнятість та стрімке зростання заробітної плати.

Щоправда ще в липні голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна заявила, що робоча сила і виробничі потужності економіки «майже вичерпані», а стагнацію «можна зупинити лише шляхом глибокої рецесії».

На те, що проблема таки існує, вказує той факт, що у п’ятницю Центробанк РФ вкотре підвищив облікову ставку до 21% вперше за понад 20 років. Видання зазначає, що це викликало обурення деяких із найбільших олігархів країни.

Водночас у Росії зростає проблема дефіциту робочих рук. І якщо раніше його закривали з допомогою трудових мігрантів із Центральної Азії, то зараз РФ стає все менш привабливим місцем для роботи через можливість потрапити на фронт в Україні всупереч законодавству.

Деякі незалежні аналітики стверджують, що реальна інфляція в РФ є навіть вищою, ніж стверджує офіційна статистика. Минулого місяця Стокгольмський інститут трансформаційної економіки у своєму звіті поставив під сумнів достовірність останніх офіційних даних про інфляцію, зазначивши, що основні економічні показники «зараз є частиною російської військової пропаганди».

На думку аналітиків, Путін неминуче скоротить соціальні витрати на освіту, охорону здоров’я та цивільну інфраструктуру, але це не вплине на рівень влади, зосередженої у нього в руках.

Водночас російський економіст, співзасновник і старший науковий співробітник Центру аналізу і стратегій в Європі Владислав Іноземцев, який проживає в США, вважає, що Росія може дозволити собі вести війну ще найближчих кілька років.

«Вона може підтримувати цю війну протягом такого часу, протягом якого Україна і, ймовірно, Захід не зможуть собі дозволити її вести. У цьому проблема. Путін, здається, дуже впевнений, що він може йти далі, можливо, один, два або три роки. Поки що ситуація виглядає досить стабільною»», — зазначив Іноземцев.

За його оцінками, військово-промисловий комплекс РФ не може виробляти жодного сучасного, новітнього озброєння, однак має можливості для масового виробництва снарядів і ракет, ракет малої дальності, які є досить примітивними. І може це робити у значних масштабах.

Натомість Олександра Прокопенко з Фонду Карнегі за міжнародний мир каже, що Росія не може нарощувати військове виробництво далі через нестачу робочої сили і західні санкції.

«Хоча продовження торгівлі з такими країнами, як Китай, допомагає російській економіці, санкції значно обмежили здатність Кремля модернізувати свою армію, обмежуючи доступ до необхідних компонентів і створюючи вузькі місця в ланцюгах поставок і фінансових операціях», — вказала вона.

На думку старшого наукового співробітника Інституту Брукінгса Робіна Брукса, здатність Росії продовжувати війну роками пов’язана з низкою провалів західних санкцій через кулуарне лобіювання в Європі та брак політичної волі.

Так, незабаром після вторгнення Німеччина та кілька інших великих європейських країн, включаючи Італію, Іспанію, Чехію, Польщу та Австрію, почали відправляти величезні обсяги товарів через Туреччину і сусідів Росії, включаючи Казахстан, Киргизстан, Грузію і Вірменію, які, очевидно, призначалися для Росії. А якщо великі європейські держави постачають розкішні автомобілі та інші товари через сусідів Росії, у інших країн немає стимулів обмежувати торгівлю мікрочіпами чи товарами подвійного призначення з Росією. В підсумку в Росії санкцій так і не відчули.

Брукс вважає, що Захід може зменшити доходи Росії від продажу нафти, запровадивши санкції проти більшої кількості російських танкерів, включаючи тіньовий флот, який транспортує 45% нафти. Він також може посилити і забезпечити дотримання нафтового ліміту, згідно з яким країни «Великої сімки» відмовляють у транспортних послугах і страхуванні російським танкерам, нафта яких продається за ціною понад 60 доларів за барель.

Водночас, зазначає він, провал санкцій став сигналом для автократів.

«Це великий сигнал Кремлю, Пекіну і будь-якому іншому автократичному потенційному порушнику спокою, що Захід несерйозний. Захід більше зацікавлений у зароблянні грошей у короткостроковій перспективі, ніж у протистоянні з автократами. Це меседж номер один, і він дуже шкідливий», — вказав Брукс.