The Guardian: п'ять причин, чому Путін заговорив про те, що війна в Україні наближається до завершення

У суботу Владімір Путін припустив, що війна проти України може «наближатися до завершення». Ця заява викликала питання: чому саме зараз російський диктатор може бути зацікавлений у завершенні війни, зважаючи на те, як розвивається ситуація на фронті. Відповіді на це запитання дає редактор The Guardian з питань оборони та безпеки Ден Саббаг.

Джерело - ZN.UA.

1. Росія втрачає темп наступу

Після невдалого українського контрнаступу влітку 2023 року Росія поступово просувалася вперед, захоплюючи українські території. Хоча російські атаки були повільними, виснажливими та дуже дорогими з точки зору втрат, вони створювали враження, що Україна повільно, але невідворотно програє. Однак зараз ситуація змінилася.

Повернення Україною Куп’янська у грудні — хоча Москва стверджувала, що взяла місто під контроль ще місяцем раніше — здивувало навіть західних військових експертів. Заборона окупантам використовувати супутниковий інтернет Starlink, а також обмеження Росією доступу до Telegram, який широко використовувався для комунікації, допомогли Україні повернути близько 260 квадратних кілометрів території у Запорізькій області.

У квітні, за даними Інституту вивчення війни (ISW), Росія втратила контроль над понад 115 квадратними кілометрами української території. Це стало першим випадком чистої втрати території Росією з серпня 2024 року — місяця, коли Україна здійснила несподіваний наступ у Курській області. До цього російські війська майже не просувалися у лютому та березні. Повільна перемога Москви більше не виглядає гарантованою.

2. Втрати Росії можуть перевищувати темпи набору

Україна стверджує, що протягом останніх п’яти місяців російська армія щомісяця втрачає більше військових убитими та пораненими, ніж Росія встигає набрати нових контрактників. Хоча ці цифри важко перевірити незалежно, оцінки України базуються на бойових відео. За її даними, у березні та квітні російська армія втрачала близько 35 тисяч солдатів щомісяця — переважно через удари українських дронів.

Рівень набору до російської армії, водночас, у 2026 році впав приблизно до 800–1000 людей на день, тобто до 24–30 тисяч на місяць. Такі оцінки наводить економіст Яніс Клюге на основі аналізу регіональних бюджетів. Це узгоджується і зі словами колишнього президента РФ Дмітрія Мєдвєдєва, який заявляв, що за перший квартал до армії записалися «понад 80 тисяч» людей.

Водночас немає ознак, що Путін готовий оголосити нову хвилю мобілізації після соціального невдоволення, яке викликала перша мобілізація у вересні 2022 року.

3. Удари по нафтопереробці загрожують Росії падінням доходів

На початку 2026 року російська економіка почала сповільнюватися, але різке зростання цін на нафту після ударів Дональда Трампа по Ірану тимчасово покращило ситуацію. Доходи Росії від експорту нафти — критично важливі для бюджету – у березні сягнули 19 мільярдів доларів, порівняно з 9,8 мільярда у лютому. Це був найвищий місячний показник із осені 2023 року, за даними Київської школи економіки.

Однак останні удари українських ракет і дронів по російських нафтових терміналах у Приморську та Усть-Лузі на Балтиці, а також по інших об’єктах, скоротили обсяги експорту. За словами Сергія Вакуленка з Фонду Карнегі, добовий експорт Росії впав із 5,2 мільйона барелів на день до 3,5 мільйона.

Поки що високі ціни на нафту компенсують падіння експорту, однак ситуація може швидко змінитися, якщо США та Іран домовляться про відкриття Ормузької протоки, що призведе до падіння цін на нафту.

4. Україна стає наддержавою дронів і ракет

На початку повномасштабної війни Україна критично залежала від західної зброї та підготовки. Великі надії покладалися на винищувачі F-16 і американські системи Patriot. Однак згодом стало зрозуміло, що західні запаси озброєння обмежені, і Україна почала активно інвестувати у власні технології.

Це вже проявилося в ударах вглиб Росії по нафтовій інфраструктурі. Зокрема, за останні два тижні Україна тричі атакувала дронами нафтопереробний завод у Пєрмі — за понад 2300 кілометрів від лінії фронту.

Поява дешевих перехоплювачів на фронті цієї весни дала Україні нову надію. На тлі дефіциту ракет Patriot українські системи-перехоплювачі, зокрема Sting від Wild Hornets, у березні збили 33 тисячі дронів – удвічі більше, ніж місяцем раніше. Україна вже почала експортувати ці технології до Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ — країн, які навесні зазнали атак Ірану.

Росія навіть побоювалася, що Україна може атакувати парад на Красній площі, через що Зеленський окремим указом дозволив його проведення.

5. Путін може намагатися повернути увагу Білого дому

Останнім часом головні зусилля Росії були дипломатичними. Путін сподівається переконати Дональда Трампа змусити Зеленського відмовитися від решти Донецької області – щоб компенсувати застій на фронті. Саме таку пропозицію Путін зробив на саміті в Алясці у серпні. Хоча США розглядали цю ідею, Трамп не став нав’язувати її Україні.

Попри нинішні заяви Путіна та його натяки на можливість залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як посередника, ознак пом’якшення російських вимог немає. Минулого тижня помічник Кремля Юрій Ушаков заявив, що мирні переговори не можуть розпочатися, доки Україна не залишить усю територію Донецької області.